Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 440/10514/23

адміністративне провадження № К/990/47223/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №440/10514/23

за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради (далі - Департамент культури) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2024, ухвалене судом у складі головуючого судді Костенко Г.В.

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Макаренко Я.М., суддів: Любчич Л.В., Жигилія С.П.,

УСТАНОВИВ:

I. РУХ СПРАВИ

1. В липні 2023 року керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради, в якому просив суд:

зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення - «Міський особняк «Будинок з левами», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з дотриманням вимог Порядку укладення договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідачі як власники квартир та приміщень в будинку, який є пам`яткою архітектури місцевого значення не уклали охоронних договорів на зазначену пам`ятку архітектури в порядку та відповідно до вимог законодавства про охорону культурної спадщини, що свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, оскільки така бездіяльність відповідачів може призвести до псування зовнішнього вигляду пам`ятки, її просторової композиції, елементів оздоби та втрати її автентичності.

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2024, яке було залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024, провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_9 було закрито, в задоволенні позову до інших відповідачів відмовлено.

3. 09.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

4. Верховний Суд ухвалою від 23.12.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. 26.12.2024 та 27.12.2024 від ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , відповідно, до Верховного Суду надійшли відзиви на вказану вище касаційну скаргу, у яких зазначені учасники справи просять залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.05.2025 №455/0/78-25 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.05.2025 №12), що унеможливлює її участь у розгляді цієї справи.

Протоколом розподілу справи від 22.05.2025 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Єзеров А.А., Бучик А.Ю.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачам на праві приватної власності належать квартири та приміщення в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: квартира АДРЕСА_2 перебуває у власності ОСОБА_1 ; приміщення нотаріальної контори - ОСОБА_2 , квартира №5 - ОСОБА_10 ; квартира АДРЕСА_3 - ОСОБА_7 ; квартира АДРЕСА_4 - ОСОБА_8 , квартира АДРЕСА_5 - у спільній частковій власності ОСОБА_3 (1/5), ОСОБА_4 (1/5), ОСОБА_9 (1/5) та ОСОБА_5 (1/5).

Рішенням Полтавської міської ради від 24.02.1993 «Про доповнення до переліку пам`ятників історії та архітектури місцевого значення, затвердженого одинадцятою сесією міської Ради народних депутатів» "Міський особняк "Будинок з левами" на вул. Пушкіна, 52 у м. Полтаві включено до переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення.

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590" (далі - Розпорядження №529) затверджено перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, до якого включено "Міський особняк "Будинок з левами" на вул. Пушкіна, 52 у м. Полтаві як щойно виявлений об`єкт історії та архітектури та зобов`язано Дартамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації повідомити власників щойно виявлених об`єктів культурної спадщини про включення зазначених об`єктів до відповідного переліку та забезпечити виготовлення облікової документації відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі - Порядок №158).

Наказом Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 22.11.2021 №186 "Про укладення охоронних договорів" делеговано відповідним структурним підрозділам виконавчих комітетів та рад сільських, селищних, міських об`єднаних територіальних громад повноваження укладати охоронні договори, зокрема, на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з власниками або уповноваженими ними органами (особами), незалежно від форм власності на ці об`єкти, в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.

На запит Полтавської окружної прокуратури від 12.10.2022 №55-114-13658вих-22 щодо надання відомостей про щойно виявлені об`єкти культурної спадщини, у тому числі щодо "Міського особняка "Будинок з левами" на АДРЕСА_1 , Департамент культури листом від 31.10. 2022 № 01-11-01-24/1157 повідомив, що облікова документація на зазначені в Розпорядженні №529 щойно виявлені об`єкти культурної спадщини у нього відсутня, через відсутність облікової документації відсутня й можливість укладення охоронних договорів з власниками зазначеної будівлі.

Крім того, на запити Полтавської окружної прокуратури від 11.11.2022 №55-114-15267вих-22 та від 14.12.2022 №55-114-16778вих-22 щодо інформування власників щойно виявленого об`єкта культурної спадщини "Міський особняк "Будинок з левами" про включення зазначеної будівлі до відповідного переліку Департамент культури листами від 21.11.2022 № 01-11-01-24/1308 та від 09.01.2023 № 01-11-01-24/1308 повідомив, що такі повідомлення були направлені власникам квартир та приміщень "Міського особняка "Будинок з левами" на вул. Пушкіна, 52 у м. Полтаві, та поінформував про кількість вручених та невручених листів без зазначення кому саме такі листи були вручені.

На аналогічний запит прокуратури від 23.05.2023 №55-114-9204вих-23 Департамент культури та туризму Полтавської обласної військової адміністрації листом від 26.06.2023 №01-20/1233 повідомив, що листи з відповідною інформацією були направлені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , однак станом на 26.06.2023 вручені не були.

Вважаючи, що бездіяльність відповідачів щодо неукладення охоронних договорів на щойно виявлену пам`ятку архітектури свідчить про порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що фактично неукладення охоронних договорів на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини "Міський особняк "Будинок з левами", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є наслідком бездіяльності уповноважених органів щодо належного повідомлення власників квартир та приміщень зазначеної будівлі про набуття нею статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та щодо виготовлення зазначеними органами паспорта пам`ятки культурної спадщини, що унеможливлює укладення охоронних договорів.

9. Щодо позовних вимог, заявлених до ОСОБА_9 суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі частини п`ятої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з поданням прокурором заяви, в якій було зазначено, що в Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві вчинено актовий запис від 28.10.2013 № 1628 про смерть зазначеної особи.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ

10. Касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті внаслідок неправильного застосування та тлумачення положень статті 23 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-III), оскільки суди не врахували, що зазначеною нормою встановлено імперативний обов`язок для власників, зокрема, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини укладати охоронні договори незалежно від того виготовлена уповноваженим суб`єктом облікова документація в цілому та паспорт пам`ятки зокрема чи ні.

При цьому, на думку прокурора, надіслання власникам пам`ятки повідомлення про набуття об`єктом відповідного статусу є лише засобом інформування власників нерухомого майна про набуття ним спеціального охоронного статусу, тому невручення (неотримання) вищезазначеного повідомлення власникам пам`ятки не є обставиною, яка припиняє або скасовує обов`язок укласти щодо такого об`єкта охоронний договір, враховуючи, що інформація про включення «Міського особняка «Будинок з левами» до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини є відкритою і розміщена, зокрема, на офіційній сторінці Полтавської міської ради в мережі Інтернет.

11. У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зазначають, що про набуття будівлею, власниками квартир в якій вони є, статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини вони дізнались лише після отримання копії позовної заяви прокурора. Зазначені учасники справи наголошують на тому, що одним з обов`язкових додатків до охоронного договору є паспорт пам`ятки, обов`язок розроблення якого відповідно до Порядку № 158 покладається на уповноважений орган охорони культурної спадщини, тому невиконання таким органом свого обов`язку щодо складання такого документа унеможливлює укладення охоронного договору.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

13. В цій справі перевірці підлягають висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідачів вчинити дії, пов`язані з укладенням охоронних договорів на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

14. Частинами четвертою та п`ятою статті 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

15. Законом України від 20.09.2006 № 165-V «Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи» ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985 (далі - Конвенція), відповідно до статті 3 якої кожна Сторона зобов`язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.

16. За змістом статті 1 Конвенції вираз "архітектурна спадщина" включає, зокрема, такі нерухомі об`єкти як пам`ятки, тобто усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.

17. Статтею 4 цієї Конвенції визначено, що кожна Сторона зобов`язується, зокрема, запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об`єктів спадщини, що охороняються.

18. Положеннями статті 10 Конвенції визначено, що кожна Сторона зобов`язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка заохочує програми реставрації та підтримання в належному стані архітектурної спадщини.

19. Відповідно до статті 15 Конвенції кожна Сторона зобов`язується утверджувати у громадській думці розуміння необхідності збереження архітектурної спадщини як елемента культурної самобутності і джерела натхнення і творчості для сьогоднішніх і прийдешніх поколінь.

20. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон №1805-ІІІ.

21. За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

22. Відповідно до частини другої статті 14 Закону №1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

23. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

24. До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону (пункт 11 частини другої статті 6 Закону №1805-III).

25. За правилами статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

26. Реалізовуючи приписи статті 23 Закону №1805-III Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

27. Згідно із пунктами 1, 2 Порядку №1768 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

28. Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

29. Аналіз наведених вище приписів Закону № 1805-III та Порядку № 1768 свідчить про те, що укладення охоронного договору є обов`язковим правовим інструментом, який встановлює чіткий режим використання пам`ятки культурної спадщини, визначає необхідні охоронні заходи, з метою збереження такої пам`ятки в належному технічному стані і обов`язок укласти такий договір покладається на її власника.

30. Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються:

1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);

4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);

5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);

6) паспорт пам`ятки.

31. За змістом пункту 5 розділу VI Порядку №158 органи охорони культурної спадщини в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік та інших джерел, не заборонених законодавством, забезпечують організацію заходів із проведення досліджень (паспортизацію) об`єктів культурної спадщини відповідно до плану, що затверджується на початку року не пізніше 20 січня, копії яких надсилаються Мінкультури.

32. На момент виникнення спірних правовідносин, форма паспорта об`єкта культурної спадщини була визначена спільним наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 №295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини» (далі - наказ №295/104).

33. Відповідно до наказу №295/104 паспорт об`єкта культурної спадщини повинен містити, зокрема: історичні дані про об`єкт, відомості про сучасний стан об`єкта, оцінка антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності об`єкта, зони охорони пам`ятки, наявність науково-дослідної та науково-проектної документації на об`єкт та інше.

Паспорт об`єкта культурної спадщини підписується особою яка його склала та керівником уповноваженого органу охорони культурної спадщини.

34. Отже, паспорт об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється уповноваженим органом охорони культурної спадщини у межах бюджетного фінансування або інших джерел, не заборонених законодавством та відповідно до затвердженої форми. У паспорті визначаються ключові характеристики об`єкта, його історичні та культурні цінності, сучасний стан, науково-дослідна та проектна документація, а також зони охорони пам`ятки.

35. Наявність такого паспорта для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід`ємних складових договору та слугує підставою для визначення режиму використання пам`ятки, обсягу та характеру охоронних заходів, які повинен забезпечити власник, що є визначальними умовами охоронного договору. Відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку № 1768.

36. Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що виникненню в позивачів обов`язку укласти охоронні договори передує необхідність вчинення Департаментом дій щодо оформлення відповідних документів на пам`ятку, зокрема, паспорта об`єкта культурної спадщини.

37. Верховний Суд наголошує, що невиконання уповноваженим органом охорони культурної спадщини свого обов`язку щодо розроблення паспорта щойно виявленої пам`ятки архітектури є об`єктивною перешкодою для укладення охоронних договорів і не може розцінюватися як порушення законодавства про охорону культурної спадщини з боку власників, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

38. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 23 Закону № 1805-III власники пам`яток архітектури зобов`язані виконувати встановлені законом вимоги щодо збереження, утримання та використання таких об`єктів, у тому числі підтримувати їх у належному стані. Отже, навіть у разі відсутності укладеного охоронного договору власники не звільняються від обов`язку належно дбати про збереження пам`ятки та утримувати її у стані, що виключає погіршення або руйнування об`єкта культурної спадщини.

39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 440/10514/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

А.А. Єзеров