Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.09.2025 року у справі №240/5500/24
Постанова КАС ВП від 09.09.2025 року у справі №240/5500/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 240/5500/24

адміністративне провадження № К/990/41505/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Сірак І.М.,

за участю представника позивача Костюкевич -Тарнавської О.В.,

представника відповідача Малої І.Д.,

розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агробудіндустрія» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 (суддя - Лавренчук О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі №240/5500/24.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агробудіндустрія» (далі - ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області) від 25.12.2023№000243080707.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024, позов задоволено.

ГУ ДПС у Житомирській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2024, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

У поданій касаційній скарзі відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій підтримано позицію платника та невірно здійснено трактування висновків Верховного Суду по справі №810/1221/16 від 10.04.2020 та по справі №160/816/20 від 15.02.2022, відповідно до яких висновок Мінекономрозвитку є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу контролюючого органу просить залишити без задоволення.

Також позивач просив закрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2025 призначено справу №240/5500/24 до касаційного розгляду у судовому засіданні на 09.09.2025 об 11 год 20 хв.

У судовому засіданні представник позивача відкликав клопотання про закриття касаційного провадження.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 05.05.2022 між «C.R.I.F.I. srl» (Італія) (продавець) та ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» (покупець) було укладено Контракт №5-5/2022 за умовами якого покупець бажає придбати у продавця комплексну установку для фільтрації, промивання та відбору піску.

Відповідно до п. 6.1 Контракту: ціна на постачання Комплексної установки для фільтрації, промивання та відбору піску є цінами, наведеними у Додатку 3 до цієї Угоди

У Додатку 3 «Покупна ціна» вказано: комплексна установка для фільтрації, промивання та відбору піску. Умови поставки ЕХ- WORKS з заводу СRІFІ SRL, ціна нетто 540000,00 євро.

Згідно п. 7.1 Контракту оплата Покупної ціни здійснюється покупцем продавцеві в Євро, відповідно до умов оплати, викладених у Додатку 4 («Умови оплати»).

У Додатку 4 «Умови оплати» вказано: банківський переказ поділено таким чином: 1. 70% протягом десяти днів з моменту підписання Договору; 2. 25% протягом 120 днів з моменту підписання Договору; 3. 5% протягом 15 днів після повідомлення про готовність товару до транспортування.

ГУ ДПС у Житомирській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2022 №5-5/2022 за період із 05.05.2022 по 14.11.2023.

За наслідком здійснення вказаної вище перевірки складено акт від 27.11.2023 №19502/06-30-07-07/03379632.

У п. 3 Акта від 27.11.2023 вказано наступне: На виконання умов п. 7 договору ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» здійснено попередню оплату:

31.05.2022 згідно виписки в іноземній валюті в сумі 378 000 євро, що еквівалентно 1 908 171,80 грн, граничний термін надходження товару - 26.11.2022;

27.10.2022 згідно виписки в іноземній валюті в сумі 135 000 євро, що еквівалентно 4 946 629,50 грн, граничний термін надходження товару - 24.04.2023;

23.02.2023 згідно виписки в іноземній валюті в сумі 27 000 євро, що еквівалентно 1051185,60 грн, граничний термін надходження товару - 21.08.2023.

Від нерезидента компанії «C.R.I.F.I. srl» (Італія) ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» отримано обладнання (комплектну установку для фільтрації, промивання та відбору піску) на суму 540 000 євро, згідно ВМД від 26.09.2023 №23UA101020036853U, в т.ч. з порушенням законодавчо встановлених термінів.

Станом на 14.11.2023 дебіторська (кредиторська) заборгованості по зовнішньоекономічному договору від 05.05.2022 №5-5/2022 відсутня, що відповідає даним бухгалтерського обліку товариства по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

У Акті від 27.11.2023 також вказано: з урахуванням частини 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та Висновку №4432-09/19-07 від 27.08.2023 №4432-09/3089-07, виданого Мінекономіки терміни розрахунків продовжено: - по платежу 378000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; - по платежу 135000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; - по платежу 27000,00 євро, з 22.08.2023 до 31.12.2023.

Враховуючи вищевикладене, за наслідками проведеної перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» строків, встановлених частиною третьою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» по:

платіжному документу від 31.05.2022 №14 на суму 378 000 євро за період з 27.11.2022 по 15.08.2023, з урахуванням подовжених термінів розрахунків, згідно Висновку Мінекономіки від 27.08.2023 № 4432-09/3089-07 (наказ від 25.08.2023 №12214) щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України. Кількість прострочених днів з 27.11.2022 по 15.08.2023 становить - 262;

платіжному документу від 27.10.2022 №16 на суму 135 000 євро за період з 25.04.2023 по 15.08.2023, з урахуванням подовжених термінів розрахунків, згідно Висновку Мінекономіки від 27.08.2023 №4432-09/3089-07 (наказ від 25.08.2023 №12214) щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України. Кількість прострочених днів з 25.04.2023 по 15.08.2023 становить -113.

На підставі висновків акта перевірки від 27.11.2023 ГУ ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2023 №000243080707, згідно з яким ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахована пеня у розмірі 13152461,69 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем отримано позитивний висновок Мінекономіки №4432-09/3089-07 від 27.08.2023 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією та в межах граничних строків, вказаних у такому Висновку здійснено операції з постачання складних технічних виробів згідно Контракту від 05.05.2022 №5-5/2022, то правові підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, визначених частиною третьою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», відсутні, адже висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

За приписами частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина четверта статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

На виконання приписів частини четвертої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (Порядок №104).

Пунктом 2 Порядку №104 визначено окремі операції з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, по яких Мінекономіки видається висновок щодо продовження граничних строків розрахунків.

Так, за результатами розгляду поданих позивачем заяв, Мінекономіки прийнято рішення №4432-10/68-07 від 19.01.2023, №4432-10/1550-07 від 09.04.2023 та №4432/10/2667-07 від 11.07.2023 про відмову у видачі висновку ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» за операцією, що здійснюється відповідно до Контракту від 05.05.2022 №5-5/2022, укладеного з "C.R.I.F.I. srl" (Італія).

Проте, 15.08.2023 ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» зверталось до Мінекономіки із заявою на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком та отримало Висновок №4432-09/3089-07 від 27.08.2023 щодо продовження строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

Так, у Висновку №4432-09/3089-07 від 27.08.2023 вказано, що зовнішньоекономічний контракт, за яким здійснюються операції резидента, відносяться до договорів постачання складних технічних виробів, а у рядку «сума та строк, на який продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією» вказано: 378000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; 135000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; 27000,00 євро, з 22.08.2023 до 31.12.2023.

Приймаючи оскаржуване рішення податковий орган керувався тим, що Висновок №4432-09/3089-07 від 27.08.2023 не має зворотної дії в часі, а тому пеню застосовано за період, що обраховувався податковим органом із дати граничного строку поставки товару згідно контракту від 05.05.2022 №5-5/2022 на суму 513000 євро (26.12.2022 та 24.03.2023) до дати, вказаної у Висновку, тобто 16.08.2023.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені (постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №813/6485/14, від 10.04.2020 у справі №810/1221/16, від 05.01.2021 у справі №804/828/16, від 29.01.2021 у справі №801/9330/13-а).

Також у постанові від 04.12.2018 у справі №813/6485/14 Верховний Суд зазначав і про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, визначених частиною третьою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за зовнішньоекономічною операцією з постачання складних технічних виробів згідно Контракту від 05.05.2022 №5-5/2022, адже висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

У зв`язку з наведеним, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 250 341 344 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області - залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №240/5500/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова