ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 803/1111/16

адміністративне провадження № К/9901/22369/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Волинської митниці Державної фіскальної служби України

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року (головуючий суддя - Денисюк Р.С.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року (головуючий суддя - Макарик В.Я., судді: Большакова О.О., Глушко І.В.)

у справі №803/1111/16

за позовом ОСОБА_1

до Волинської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 28 квітня 2016 року № 429-о «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині звільнення з посади;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 2 липня 2016 року № 580-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці з 3 липня 2016 року;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час оформлення 13 лютого 2016 року транспортного засобу ним не було допущено порушень Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними у пунктах пропуску через державний кордон, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю та посадової інструкції.

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, позов задоволено.

4. Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської митниці ДФС від 28 квітня 2016 року № 429-о «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині звільнення з посади ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської митниці ДФС від 2 липня 2016 року № 580-о «Про звільнення» в частині звільнення 2 липня2016 року ОСОБА_1 Поновлено на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС з 2 липня 2016 року. Стягнуто з Волинської митниці ДФС заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 8 571,08 грн.

5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 8 жовтня 2012 року працював у митних органах на різних посадах. З 8 лютого 2016 року переведений на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС.

7. Наказом в.о. начальника Волинської митниці ДФС від 28 квітня 2016 року № 429-о на підставі пункту 1 частини першої статті 41, статей 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, за одноразове грубе порушення позивача звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС. З урахуванням того, що з 19 квітня 2016 року він перебуває у стані тимчасової непрацездатності, днем звільнення вважати перший робочий день після закінчення терміну тимчасової непрацездатності.

8. Підставою для винесення даного наказу є акт службового розслідування від 18 квітня 2016 року.

9. Відповідно до висновків даного акту було підтверджено факт ввезення на митну територію України через МАПП «Устилуг» 12 лютого 2016 року без належного митного контролю та митного оформлення товару «одяг …» транспортним засобом «Renault Master», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який свідомо вибравши смугу руху спрощеного контролю «зелений коридор» для ввезення на митну територію України через МАПП «Устилуг» в нічну зміну 12-13 лютого 2016 року з метою ухилення від оподаткування належного йому товару «одяг … » в кількості 26 тюків, вагою 1 734 кг та загальною вартістю 920 461 грн, порушив вимоги законодавства з питань державної митної справи в частині переміщення товару, що підлягає оподаткуванню митними платежами, вибраною ним смугою руху «зелений коридор», неподання посадовій особі митного органу документів на товар для митного оформлення, що призвело до несплати митних платежів в сумі 183 004,73 грн (станом на 13 лютого 2016 року).

10. Під час проведення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу марки «Renault Master» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , в МАПП «Устилуг» в нічну зміну 12-13 лютого 2016 року позивачем не було застосовано неавтоматизований контроль із застосуванням системи управління ризиками шляхом використання індикаторів ризиків для визначення додаткових митних процедур, не проведено візуальний огляд транспортного засобу та товарів, не виконано в повному обсязі всіх належних митних формальностей, не зафіксовано порушення митних правил громадянином ОСОБА_2 - водієм транспортного засобу, згідно статей 471 та 472 МК України, в результаті чого 12 лютого 2016 року ним було пропущено на митну територію України вказаний транспортний засіб без оподаткування товару «одяг …», що в ньому переміщувався.

11. Таким чином, позивачем порушено вимоги: пункту 2 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451; пункту 12 розділу І Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2015 року № 684; пунктів 3.13, 3.14, 3.19.12, 3.19.15 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та товарів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг», затвердженої наказом начальника Львівського прикордонного загону від 27 листопада 2014 року № 45-од; пунктів 2.4.1, 2.4.3, 2.4.4, 2.4.6, 2.10.2, 2.17.6, 2.17.7 Посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС.

12. Наказом в.о. начальника Волинської митниці ДФС від 2 липня 2016 року № 580-о позивача звільнено із займаної посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС за одноразове грубе порушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 41, статей 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено що під час проведення в нічну зміну з 12 на 13 лютого 2016 року митного контролю та митного оформлення транспортного засобу «Renault Master», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачем необхідно було застосувати саме неавтоматизований спосіб контролю із застосуванням системи управління ризиками та необхідно було провести візуальний митний огляд вказаного транспортного засобу із фіксацією його результатів.

14. Відповідно до Журналу розподілу робочих місць працівників оперативних змін митного поста «Устилуг» старшим напряму «В`їзд в Україну, огляд товарів і транспортних засобів» визначено ОСОБА_3 , який був відповідальним за проведення огляду транспортних засобів, і про що зазначено в акті службового розслідування.

15. З наданих в судове засідання фотографій неможливо встановити що транспортний засіб марки «Renault Master», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нетипову для даного автомобіля низьку посадку відповідно до ґрунту, що може свідчити про його завантаженість, а тому посилання відповідача про обов`язковість використання позивачем під час здійснення митного оформлення транспортного засобу індикатора, визначеного пунктом 3.6.10 Переліку індикаторів ризику, які можуть використовуватися посадовими особами митниць для обрання форм та обсягу митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками - «транспортний засіб, що переміщується порожнім через митний кордон України, в тому числі по смузі руху «зелений коридор», має нетипову для даного транспортного засобу низьку посадку по відношенню до ґрунту».

16. Відповідачем не зазначено яке саме одноразове порушення позивач допустив і в чому саме полягає його грубість, а також не було взято до уваги ставлення позивача до служби та стажу роботи в митних органах, що раніше він не притягався до дисциплінарної відповідальності, не встановлено в чому полягає одноразове грубе порушення трудових обов`язків, причинно-наслідковий зв`язок між можливим упущенням, недоліками в діяльності, що призвели до такого порушення, та завданою шкодою.

17. Відповідно до акту перевірки, позивачу ставилося в провину порушення пунктів посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Володимир-Волинський», однак відповідачем на неодноразову вимогу суду такої посадової інструкції для порівняння не надано, а надано посадову інструкцію головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Володимир-Волинський». Доказів того що позивач під час здійснення посадових обов`язків керувався саме посадовою інструкцією головного державного інспектора суду також не було надано. З посадовою інструкцією старшого державного інспектора позивач не ознайомлений та її не підписував, а тому не міг порушити її вимоги.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Доводи касаційної скарги є аналогічним обґрунтуванням апеляційної скарги, зокрема, відповідач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги що транспортний засіб марки «Renault Master», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав тоновані вікна, що ускладнювало проведення його візуального огляду. Проте позивач не вжив додаткових заходів контролю, зокрема, огляду транспортного засобу.

19. Для використання критеріїв ризику необхідна обов`язкова участь людського фактора, оскільки вони не можуть бути використані за допомогою інформаційних технологій.

20. Посилається на безпідставність твердження судів першої та апеляційної інстанцій про незазначення яке саме одноразове грубе порушення позивач допустив з огляду на відповідні посилання в оскаржуваних наказах про звільнення.

21. Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

23. Згідно зі статтею 147 Кодексу законів по працю України (далі - КЗпП України) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

24. За правилами пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

25. З огляду на те що звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним стягненням, то воно має здійснюватися з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 цього Кодексу.

26. Згідно статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

27. Статтею 149 Кодексу визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень. Так, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

28. Одноразове грубе порушення трудових обов`язків має оціночний характер і підлягає застосуванню як підстава звільнення за наявності певних законодавчо визначених умов.

29. Ознаками порушення, зазначеного як підстава звільнення у пункті 1 частини першої статті 41 КЗпП України, є те що порушення має бути грубим, стосується трудових обов`язків працівника, є одноразовим. Однією з умов застосування цієї норми при звільненні є встановлення не тільки самого факту одноразового порушення трудових обов`язків, а й вини працівника в такому порушенні. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише посилання на одноразове грубе порушення.

30. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

31. У акті службового розслідування від 18 квітня 2016 року та наказі в.о. начальника Волинської митниці ДФС від 28 квітня 2016 року № 429-о підставою застосування дисциплінарного стягнення до позивача було незастосування ним неавтоматичного контролю із застосуванням системи управління ризиками шляхом використання індикаторів ризику для визначення додаткових митних процедур, непроведення візуального огляду транспортного засобу та товарів, невиконання в повному обсязі всіх належних митних формальностей, незафіксування порушення митних правил водієм ОСОБА_2 , в результаті чого 13 лютого 2016 року було пропущено на митну територію України транспортний засіб без оподаткування товару, що ним переміщувався.

32. Проте судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний та обґрунтований висновок, що пунктом 2 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон; пунктом 12 розділу І Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю; пунктами 3.13, 3.14, 3.19.12, 3.19.15 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та товарів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг», вимоги яких, відповідно до акту службового розслідування було порушено позивачем, не передбачено обов`язку постійно здійснювати неавтоматизований контроль для визначення додаткових митних процедур під час проведення митного контролю транспортних засобів та товарів, які слідують через «зелений коридор».

33. Контроль із застосуванням системи управління ризиками може бути реалізований на вибір трьома способами (автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим), при цьому перевага надається автоматизованому та комбінованому способу контролю із застосуванням системи управління ризиками.

34. Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що відповідно до журналу розподілу робочих місць працівників оперативних змін митного поста «Устилуг» старшим у напрямку в`їзд в Україну, огляд товарів і транспортних засобів був ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 відповідав за митне оформлення - в`їзд в Україну.

35. У порушення вимог частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення відповідачем не було враховано обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, а саме що за час роботи в митних органах він не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

36. Доводи касаційної скарги, які є аналогічні відзиву на позовну заяву та апеляційній скарзі відповідача, були перевірені судами першої та апеляційної скарги та їм надана відповідна правова оцінка.

37. У наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем зазначено у чому, на його думку, полягає одноразове грубе порушення позивачем трудових обов`язків, визнане судами першої та апеляційної інстанції неправомірним.

38. 8 лютого 2016 року позивач був ознайомлений під підпис з посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС. Відповідачем у касаційній скарзі зазначено, що у посадовій інструкції, з якою у цей день був ознайомлений позивач, помилково зазначено його посаду головний державний інспектор, а не старший державний інспектор, проте відповідних доказів такої описки не надав.

39. Таким чином судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

40. Оскільки скаржником не наведено жодних аргументів щодо неналежного розрахунку судом першої інстанції суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню, то Верховний Суд не переглядає в цій частині судове рішення.

41. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

42. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

43. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у справі №803/1111/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ.В. Білак О.А. Губська С.А. Уханенко