Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.09.2020 року у справі №380/2793/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 380/2793/20

адміністративне провадження № К/9901/23583/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 380/2793/20

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про визнання протиправними дій і бездіяльності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (головуючий суддя: Сидор Н. Т. ) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Кушнерика М. П., суддів: Курильця А. Р., Мікули О. І.), -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", у якому позивач просив визнати дії та бездіяльність Державного ощадного банку України протиправними та стягнути на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

3. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.14 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та направити справу для продовження розгляду.

5. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що спір є адміністративним, оскільки пов'язаний з доступом до публічної інформації, та є таким, що виник між ним та АТ "Державний ощадний банк України", як розпорядником публічної інформації.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6.14 вересня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 вересня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Дослідивши в межах, визначених частиною 1 статті 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

11. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

12. Пунктом 1 та абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

13. Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 7 КАС).

14. За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

15. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

16. Як убачається зі змісту позову, ОСОБА_1 24 вересня 2019 року уклав з АТ "Державний ощадний банк України" Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

17. В процесі виконання вказаного Договору позивач виявив неправомірне списання грошових коштів з банківських рахунків, у зв'язку з чим 22 жовтня 2019 року та 24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з інформаційними запитами, на які 08 листопада 2019 року отримав відповідь (а. с.11-13).

18. Позивач у позові просив визнати дії та бездіяльність відповідача протиправними у зв'язку з тим, що відсутня, на його думку, повна відповідь банку, а через порушення банком умов Договору та законодавства про надання інформації дана справа набула адміністративно-правового характеру. Також, просить стягнути моральну та матеріальну шкоду, через неналежне виконання посадових обов'язків працівниками Ощадного банку.

19. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що за змістом позовної заяви звернуті до Ощадбанку вимоги ОСОБА_1 не пов'язані із захистом його прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, адже стосуються забезпечення виконання умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відновлення порушеного права власності позивача на кошти банківського вкладу, зобов'язання повернути вклад за Договором.

20. Позивачем не заявлено вимоги до Ощадбанку як до розпорядника публічної інформації щодо виконання вимог Закону України від 21 листопада 1996 року №537/96-ВР "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" в частині сум отриманих бюджетних коштів для виплати заощаджень коштів загалом, іншої подібної інформації.

21. Таким чином, у спірних правовідносинах Ощадбанк не здійснює владні управлінські функції по відношенню до позивача, не надає адміністративних послуг. Отже, цей спір має приватноправовий характер, оскільки він обумовлений порушенням або загрозою порушення майнових прав позивача, які підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

22. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 826/12503/16.

23. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

24. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

25. Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спір у цій справі між позивачем та Ощадбанком має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

26. Також, Верховним Судом враховується і те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

27. У рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2016 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (..) фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

28. Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

29. Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.

30. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій