ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 818/690/17

адміністративне провадження № К/9901/22794/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Кашпур О.В., Смоковича М.І.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 818/690/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, Лебединського відділу поліції Сумського РВП про визнання дій протиправними,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Бондаря С.О.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Бондара В.О., суддів Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. 11 травня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач-1, ГУ НП в Сумській області), Лебединського відділу поліції Сумського РВП (далі - відповідач-2, Лебединського ВП Сумського РВП), в якому з урахуванням уточнень просив:

1.1 визнати неправомірною бездіяльність ГУ НП в Сумській області щодо ненадання йому відповіді на питання 2 його заяви від 18 квітня 2017 року №161;

1.2 визнання неправомірною бездіяльності ГУ НП в Сумській області щодо незалучення його до перевірки та взяття участі у цій перевірці та зобов`язання надати відповідь на питання 2 заяви ОСОБА_1 від 18 квітня 2017 року №161.

1.3 компенсувати судові витрати, що складаються із витрат, пов`язаних із прибуттям у судове засідання, добових та компенсації за відрив від звичайних занять.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 18 квітня 2017 року він звернувся до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за статтями 191, 364, 366 Кримінального кодексу України по факту заволодіння коштами сільських рад шляхом службового підроблення та зловживання службовим становищем керівником Лебединського казначейства.

2.1. Також позивач просив, якщо до внесення вказаних відомостей в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань буде проведена будь-яка перевірка з даного приводу, назвати осіб, які ініціювали та виконали цю перевірку та вказати Закони, якими вони керувались при проведенні перевірки.

2.2. Крім того, позивач просив залучити його до перевірки у випадку, якщо Лебединський ВП буде її проводити.

2.3. Позивач вважає, що з листа від 28 квітня 2017 року № 6026 вбачається, що Лебединський ВП Сумського РВП не надав відповіді на 2 та 3 питання його заяви, а саме: не названі особи, які ініціювали та виконали перевірку, не вказані закони, якими вони керувались при проведенні цієї перевірки, також до проведення перевірки не було залучено позивача. На думку позивача, відповідач повністю проігнорував вимоги 2 та 3 його заяви №161, чим порушив та обмежив його право на участь у перевірці та на своєчасне отримання обґрунтованої відповіді, передбачені статтею 40 Конституції України та статями 15, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян".

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проживає у селі Будилка Лебединського району Сумської області.

4. 18 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області із заявою №161, у якій просив:

4.1 внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за статями 191, 364, 366 Кримінального кодексу України по факту заволодіння коштами сільських рад шляхом службового підроблення та зловживання службовим становищем керівником Лебединського казначейства ОСОБА_2 ;

4.2 якщо до внесення вказаних відомостей в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань буде проведена будь-яка перевірка з даного приводу, просить назвати осіб, які ініціювали та виконали цю перевірку та вказати Закони, якими вони керувались при проведенні перевірки;

4.3 якщо Лебединський ВП буде проводити перевірку, без внесення відомостей до ЄРДР, то просив залучити його до цієї перевірки.

5. За результатом розгляду вказаної заяви, листом від 28 квітня 2017 року №6026 Лебединське ВП Сумського РВП повідомило ОСОБА_1 про те, що було проведено перевірку, в ході якої встановлено, що відповідно до статті 85 Бюджетного кодексу України за рішенням відповідної місцевої ради можуть здійснюватись видатки, не внесені до місцевих бюджетів цим кодексом. У зв`язку з цим Лебединське УДКСУ Сумської області звернулось до сільських рад Лебединського району Сумської області з проханням винайти можливість щодо виділення коштів з сільського бюджету на виготовлення проектно-кошторисної документації та на капітальний ремонт підлоги першого поверху приміщення Лебединського УДКСУ, яка знаходилась в аварійному стані, в якому обслуговуються розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, в тому числі і сільські ради. Кошти на капітальний ремонт приміщення Лебединського УДКСУ Сумської області виділялись на підставі рішень сесій сільських рад та договорів на передачу між бюджетних трансфертів, в яких визначено цільове їх використання.

6. На підтвердження судових витрат, що пов`язані із прибуттям до суду 07 червня 2017 року, позивач надав проїзні документи: АААГ 688763 на суму 37 грн, №4430677 П на суму 34,96 грн, №877054 ГГГР на суму 4 грн, а всього на загальну суму 75,96 грн, які підтверджують факт понесення витрат позивача на прибуття до суду 07 червня 2017 року.

7. Відповідно до пояснень позивача, його поїздка для участі в судовому засіданні у місті Сумах, враховуючи відстань 70 км. від села Будилка та розклад руху автобусів, забирає не менше 4-8 годин часу.

8. Також судами попередніх інстанції встановлено, що у зв`язку з розглядом даного позову, позивачем було здійснено відрив від звичайних занять: 07 червня 2017 року та 19 червня 2017 року (участь позивача у судовому засіданні в цій справі).

9. Позивач зазначив, що 07 червня 2017 року він виїхав з АС Чупахівка о 06 год 45 хв, на автобусі, що проходить через село в якому проживає позивач, що слідував до міста Суми.

10. Судовий розгляд справи у приміщенні Сумського окружного адміністративного суду розпочався 07 червня 2017 року о 10 год 32 хв та тривало до 10 год 38 хв.

11. Відбувши судове засідання, ОСОБА_1 виїхав з м. Суми 07 червня 2017 року о 12 год 10 хв, що підтверджується відповідним квитком.

12. Таким чином, відрив від звичайних занять позивача склав 7 годин (з 6 год 45 хв по 14 год 00 хв).

13. 19 червня 2017 року у приміщенні Сумського окружного адміністративного суду відбувся судовий розгляд справи з 14 год 40 хв та тривало до 16 год 23 хв.

14. Враховуючи час та відстань для поїздки позивача для участі в судовому засіданні у місті Сумах, відрив від звичайних занять 19 червня 2017 року склав 8 години.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

15. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

15.1. Визнано неправомірною бездіяльність ГУ НП в Сумській області щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на питання 2 його заяви від 18 квітня 2017 року №161.

15.2. Визнано неправомірною бездіяльність ГУ НП в Сумській області щодо незалучення ОСОБА_1 до перевірки та взяття участі у цій перевірці.

15.3. Зобов`язано ГУ НП в Сумській області надати відповідь на питання 2 заяви ОСОБА_1 від 18 квітня 2017 року №161.

15.4. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Сумській області на користь ОСОБА_1 275 грн 96 коп (двісті сімдесят п`ять грн. 96 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат.

16. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року виправлено описку в резолютивній частині постанови Сумського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, правильно вказавши суму відшкодування судових витрат 375 грн 96 коп.

17. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що ГУ НП в Сумській області, Лебединський відділ поліції Сумського РВП, як суб`єкти владних повноважень, не довели належними та допустимими доказами факт розгляду заяви позивача у відповідності до вимог діючого законодавства.

17.1. Також суди попередніх інстанції дійшли висновку, що витрати на переїзд можуть бути відшкодовані в сумі вартості наданих позивачем квитків, а саме 75 грн 96 коп та підлягає стягненню компенсація за відрив від звичайних занять у розмірі 300 грн.

18. Щодо добових витрат, то суди першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на статтю 91 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС) зазначили, що немає підстав для стягнення на корись позивача добових витрат у зв`язку з його участю у судових засіданнях у цій справі, оскільки постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» (в редакції, яка діяла на дату вирішення цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій, далі - Постанова № 590;) не передбачено компенсації добових витрат у зв`язку з участю у судових засіданнях по адміністративній справі.

ІV. Касаційне оскарження

19. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій у частині розподілу судових витрат, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 06 лютого 2017 року.

20. У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги) та змінити постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року в частині стягнення судових витрат.

21. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, зазначивши, що Постанова № 590 не передбачає виплати добових. Позивач зазначив, що право на компенсацію добових передбачено частиною другою статті 91 КАС, Постанова № 590 передбачає виплату витрат на переїзд до іншого населеного пункту, що включає також добові, розмір яких не може перевищувати граничного розміру компенсації добових витрат, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі - Постанова № 98).

22. 24 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Сумського окружного адміністративного суду справу № 818/690/17.

23. 12 січня 2018 року справа № 818/690/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

24. 14 лютого 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

25. 14 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Бевзенка В.М., суддів: Шарапу В.М., Данилевич Н.А.

26. 24 квітня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року № 659/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

27. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

28. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

29. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

30. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

31. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

32. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Відповідно до частини першої, третьої статті 87 КАС (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи..

35. Згідно зі статтею 91 КАС (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

36. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

37. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

38. За змістом пункту 5 Додатку до Постанови № 590 витрати в адміністративних справах (які підлягають компенсуванню), пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

39. Суми витрат на відрядження (добових витрат, витрат на найм житлового приміщення за добу) передбачено Постановою № 98 (у Додатку № 1 до цієї постанови).

VІ. Позиція Верховного Суду

40. Касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій в цій справі стосується тільки в частині розподілу судових витрат. Позивач вважає, що оскільки рішення ухвалено на його користь, а розгляд справи відбувався в місті Суми, то відповідач повинен компенсувати йому добові витрати у зв`язку з переїздом до іншого населеного пункту.

41. Верховний Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що стаття 91 КАС (в редакції станом на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) передбачає виплату добових у разі переїзду до іншого населеного пункту. Водночас звертає увагу на наступне.

42. У позовній заяві, а також у касаційній скарзі позивач зазначив місцем свого проживання село Будилка Лебединського району Сумської області. Справу розглядав Сумський окружний адміністративний суд, який знаходиться в місті Суми.

43. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що дістатися з село Будилка Лебединського району Сумської області до міста Суми і назад, з огляду на відстань між ними і наявність транспортного сполучення, можна протягом одного дня.

43.1. Позивач приймав участь у судових засіданнях в цій справі 07 червня 2017 року з 10 год 32 хв до 10 год 38 хв та 19 червня 2017 року з 14 год 40 хв до 16 год 23 хв. Тобто протягом нетривалого часу.

44. Судами першої та апеляційної інстанцій також правильно зазначено, що Постановою №590 не передбачено компенсацію добових витрат у зв`язку з участю у судових засіданнях по адміністративній справі.

45. Верховний Суд зауважує, що дія Постанови № 98, на яку скаржник посилається в касаційній скарзі, розповсюджується лише на державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, до переліку яких позивач не належить.

47. Отже, з огляду на незначну відстань між місцем проживання позивача та місцезнаходженням суду, а також участь позивача у судових засіданнях протягом нетривалого часу, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що вимоги позивача про компенсацію добових витрат у зв`язку з переїздом до іншого населеного пункту, не підлягають задоволенню.

48. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

49. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

50. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року в справі № 818/690/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді О.В. Кашпур

М.І. Смокович