ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 813/3256/18

адміністративне провадження № К/9901/4456/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Галайко Л.М.

представника третьої особи - Медвідь В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку адміністративну справу № 813/3256/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Склодзеркальний завод»

до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,

третя особа: Зимноводівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області

про зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року (головуючий суддя Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Склодзеркальний завод» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа: Зимноводівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, в якому просило: - визнати незаконним внесення відомостей до Державного земельного кадастру в частині реєстрації меж с. Зимна Вода; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати реєстрацію меж с. Зимна вода проведену 03.05.2018.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.06.2018 № ПІ-241/0-241/0/63-18 стало відомо про те, що 03.05.2018 відповідачем було проведено реєстрацію межі с. Зимна Вода, Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Позивач вказував на те, що реєстрацію проведено незаконно, тому вона підлягає скасуванню. Зазначав, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2017, справа № 461/2043/17, провадження № 1-кс/461/4830/17 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017140000000202 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України накладено арешт на земельну ділянку, яка розташована на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області загальною площею 26,7041 (кадастровий номер 4623681600:04:000:0076).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 26 вересня 2018 року позов задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо внесення 03.05.2018 відомостей до Державного земельного кадастру в частині реєстрації меж с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області. Зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати реєстрацію меж с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області, проведену 03.05.2018.

4. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 грудня 2018 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року залишив без змін.

5. Суди виходили з того, що державний реєстратор не перевірив наявність або відсутність обтяжень прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4623681600:04:000:0076 при внесенні 03.05.2018 відомостей до Державного земельного кадастру в частині реєстрації меж с. Зимна вода, Пустомитівського району, Львівської області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 12.02.2019 Зимноводівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив про те, що включення земельної ділянки державної власності площею 26,7041 га (кадастровий номер 4623681600:04:000:0076) в межі с. Зимна Вода Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, яка перебуває у постійному користуванні ТОВ Фірма «Галімпекс-Склодзеркальний завод» не тягне за собою негативних наслідків для Товариства в частині порушення його прав та інтересів. Крім цього, звертає увагу на те, що судами не вірно застосовано норму законодавства, оскільки в даному випадку, не йде мова про технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а про проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Це різні види документації із землеустрою, які розмежовані ст. 25 Закону України «Про землеустрій». Зазначає, що в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2017, справа № 461/2043/17 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України накладено арешт саме на земельну ділянку, яка розташована на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 26,7041 га (кадастровий номер 4623681600:04:000:0076). Щодо вчинення дій, пов`язаних із зміною межі населеного пункту с. Зимна Вода Зимноводівської сільської ради у вказаній ухвалі не зазначається. Скаржник також наголошує, що факт зміни межі населеного пункту (із включенням території з-поза меж населеного пункту в межі населеного пункту) с. Зимна Вода підтверджений проектом щодо зміни меж с. Зимна Вода та затверджений рішенням № 447 від 13.02.2014 Пустомитівської районного ради - єдиним органом до повноважень якого віднесено зміну меж на даному рівні. Станом на час подання касаційної скарги дане рішення є чинним та не оскаржувалось.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 14.02.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2019, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В., справа передана судді-доповідачу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

11. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2019 № 981/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л. В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 справу призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.03.2020.

13. Розгляд справи неодноразово відкладався та в судових засіданнях оголошувалися перерви.

14. 22.04.2020 на електронну пошту Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Склодзеркальний завод» надійшло клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у зв`язку з застосуванням Урядом заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

15. Перевіривши вказане клопотання, Суд зазначає таке.

16. Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. Частинами сьомою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

18. На підставі наказу Державної судової адміністрації від 26.04.2019 № 429 «Про внесення змін до наказу Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 № 628» з 02.05.2019 у Касаційному адміністративному суді запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд», під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 у відповідній редакції.

19. Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: ://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

20. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

21. Обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

22. Водночас, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

23. Так, клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції надіслано на електронну адресу суду касаційної інстанції. Проте, відомості про сформування Товариство з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Склодзеркальний завод» вказаного процесуального документа у підсистемі «Електронний суд» через Електронний кабінет відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із зазначеним клопотанням.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Згідно державного акту на право постійного користування землею, Зонішньоекономічній асоціації «Галімпекс» Зимноводівською сільською радою народних депутатів Пустомитівського району Львівської області було надано у постійне користування 56,99 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для ведення допоміжного сільського господарства.

25. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2017 у справі № 461/2043/17, провадження № 1-кс/461/4830/17 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017140000000202 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України накладено арешт на земельну ділянку, яка розташована на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області загальною площею 26,7041 га (кадастровий номер 4623681600:04:000:0076).

26. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.06.2018 № ПІ-241/0-241/0/63-18 повідомило позивача, що відповідно до заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ЗВ-4607855082018, 03.05.2018 року здійснено реєстрацію межі с. Зимна Вода, Зимноводівської сільської ради, Пустомитівського району Львівської області.

27. Сільський голова Зимноводівської сільської ради звернувся до Виконуючого обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Петришина А.Г., із заявою про державну реєстрацію межі села Зимна Вода Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. В заяві просив внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру про межу с. Зимна Вода Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області площею 1074, 9397 га.

28. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць НВ-4607855082018, 03.05.2018 здійснено реєстрацію межі с. Зимна Вода, Зимноводівської сільської ради, Пустомитівського району Львівської області.

29. Крім цього, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2017 у справі № 461/2043/17, провадження № 1-кс/461/4830/17 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017140000000202 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України заборонено відчуження, розпорядження, перетворення, передачу чи продажу іншим особам земельної ділянки 4623681600:04:000:0076 загальною площею 26,7041 га.

30. Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні за № 12017140000000202 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки ним внесено відомості про вказану земельну ділянку до державного земельного кадастру та зазначено, що дана земельна ділянка належить до земель комунальної власності не маючи на це законних підстав, оскільки як встановлено в ході досудового розслідування дана земельна ділянка належить до земель державної власності.

31. Позивач, вважаючи незаконним внесення відповідачем відомостей до Державного земельного кадастру в частині реєстрації меж с. Зимна Вода, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

33. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

34. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

35. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

36. Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

37. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

38. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

39. Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

40. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

41. Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

42. Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

43. Статтею 2 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

44. Відповідно до частини другої статті 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

45. Отже, сама по собі участь суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

46. Якщо порушення своїх прав позивач як юридична особа вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись за правилами господарського судочинства.

47. Аналогічні висновки Суду викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 815/5801/17 (провадження № 11-1181апп18).

48. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

49. Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

50. За змістом частини першої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

51. Згідно з частиною першою та пунктом «а» частини другої статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

52. Відповідно до частини четвертої статті 173 Земельного кодексу України, землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

53. Із наведеного вбачається, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

54. Натомість, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

55. Аналогічні висновки Суду викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 902/517/17 (провадження № 12-78гс18).

56. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Галімпекс-Склодзеркальний завод» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просило визнати незаконним внесення відомостей до Державного земельного кадастру в частині реєстрації меж с. Зимна Вода та зобов`язати відповідача скасувати реєстрацію меж с. Зимна Вода, проведеної 03.05.2018.

57. Разом з тим, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 позовну заяву було залишено без руху та зобов`язано позивача, зокрема, надати обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю, прав, свобод, інтересів позивача і яких саме, з поданням відповідних доказів.

58. На виконання вимог вказаної ухвали, скаржником зазначено про те, що провівши реєстрацію межі с. Зимна Вода, Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області порушило заборону накладену ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2017, справа № 461/2043/17 в частині зміни власника земельної ділянки з державної власності на комунальну власність, оскільки включило вищезазначену земельну ділянку в межі населеного пункту чим фактично передало її в комунальну власність Зимноводівської сільської ради, що тягне за собою збільшення земельного податку та впливає на наші права постійного користувача земельною ділянкою.

59. На підтвердження права користування земельною ділянкою позивачем надано до матеріалів справи копію Державного акта про право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ № 002831 від 30.12.1998.

60. Таким чином, позивач, звертаючись з даним позовом до адміністративного суду просить захистити своє майнове право (інтерес) на постійне користування земельною ділянкою на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області загальною площею 26,7041 га, кадастровий номер 4623681600:04:000:0076 згідно Державного акта про право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ № 002831 від 30.12.1998, а відтак, такий спір носить приватноправовий характер та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

61. Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Склодзеркальний завод» слід розглядати у порядку господарського судочинства, оскільки спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, а стосується захисту його приватних інтересів.

62. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

63. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

64. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

65. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

66. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

67. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

68. Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 346 КАС України, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

69. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, тому колегія суддів касаційного суду не вбачає процесуальних підстав для її передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

70. Беручи до уваги наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Склодзеркальний завод», що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій