Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 580/67/22

адміністративне провадження № К/990/23374/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 (суддя - Трофімова Л. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 (колегія суддів у складі: Грибан І. О., Беспалова О. О., Парінова А. Б.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 08.12.2021 № 04-17-03/9683 про повернення виконавчого документа без виконання;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області прийняти до виконання виконавчий лист від 02.12.2021 № 580/5236/20, виданий Черкаським окружним адміністративним судом;

- стягнути судові витрати з відповідача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023, закрито провадження у справі № 580/67/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн.

Беручи до уваги, що позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області після подання позовної заяви, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору у сумі 992,40 грн. При цьому суд наголосив, якщо позивач відмовився від позову унаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то обґрунтованим є покладання на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати (як міра відповідальності за поведінку, що спонукала/змусила позивача вирішувати спір).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить: постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 скасувати; ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 змінити, виключивши з її змісту другий абзац резолютивної частини; в іншій частині ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що 24.03.2023 представник позивача до початку розгляду справи по суті надіслав до суду заяву про відмову від адміністративного позову та закриття провадження у справі, позаяк відповідачем виконані виконавчі листи у справі № 580/5236/20. Водночас скаржник посилається на те, що відповідач прийняв виконавчі документи після прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 11.11.2022 по справі № 580/5236/20, у якій суд констатував наявність у резолютивній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 невідповідність назви боржника, проте суд не вважає це опискою, оскільки за кодом ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1 можливо ідентифікувати територіальний підрозділ Державної податкової служби України. Також зазначає, що Головним управлінням Казначейства не скасовувалось повідомлення від 08.12.2021 № 04-17-03/9683 про повернення виконавчого документа без виконання. Більше того, відповідач прийняв до виконання виконавчий лист від 02.12.2021 № 580/5236/20, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2022 по справі № 580/5236/20, у якій констатовано невідповідність назви боржника, а тому відповідач не приймав до виконання виключно лише один виконавчий лист від 02.12.2021 № 580/5236/20.

З огляду на зазначене, скаржник наголошує на тому, що Головне управління Казначейства не виконувало в добровільному порядку позовні вимоги позивача, а тому, на його думку, другий абзац резолютивної частини ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 щодо стягнення з відповідача судового збору - підлягає скасуванню.

Позиція інших учасників справи

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

03.07.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 580/67/22.

Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 08.12.2021 № 04-17-03/9683 про повернення виконавчого документа без виконання; зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області прийняти до виконання виконавчий лист від 02.12.2021 № 580/5236/20, виданий Черкаським окружним адміністративним судом. Додатково позивач просив стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

20.03.2023 за вх. № 10507/23 відповідач надіслав до суду першої інстанції заяву про закриття провадження у справі № 580/67/22, позаяк відповідачем проведене безспірне списання коштів на користь позивача, зокрема: 01.03.2023 на суму 4776,19 грн та 11.03.2023 на суму 2697, 49 грн, усього в сумі 7473,68 грн (у повному обсязі). Додатково у заяві просив вирішити питання розподілу судових витрат шляхом повернення сплаченого позивачем судового збору з бюджету, оскільки справа по суті не розглядалась.

Водночас 24.03.2023 за вх. № 11252/23 представник позивача надіслав на адресу суду першої інстанції заяву про відмову від адміністративного позову та закриття провадження у справі, оскільки відповідачем виконані виконавчі листи у справі № 580/5236/20. Крім того, просив вирішити питання про стягнення з відповідача суми судового збору.

Також судом першої інстанції встановлено, що сторони заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Спірним питанням у цій справі (в межах доводів касаційної скарги) є питання розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до статті 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Судом першої інстанції з доданих представником позивача документів встановлено, що з рахунку відповідача у справі № 580/5236/20 - Головного управління ДПС у Черкаській області проведено безспірне списання коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області на користь позивача 01.03.2023 у сумі 1786,71 грн та 2989,48 грн, 11.03.2023 у сумі 2697,49 грн (7473,68 = 1786,71+2989,48+2697,49).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2023 відповідач надіслав до суду заяву про закриття провадження у цій справі, в якій зазначав, що відповідачем проведене безспірне списання коштів на користь позивача, зокрема: 01.03.2023 на суму 4 776,19 грн та 11.03.2023 на суму 2697,49 грн, усього на суму 7473,68 грн (у повному обсязі).

У зв`язку із виконанням виконавчого листа у справі № 580/5236/20 представник позивача надіслав до суду заяву про відмову від адміністративного позову та закриття провадження у справі.

Отже, у цій справі суд першої інстанції закрив провадження у справі, задовольнивши заяву позивача про відмову від позову у зв`язку із задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, а тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Доводи скаржника про те, що він не виконував в добровільному порядку позовні вимоги позивача, оскільки повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання не скасовувалось, а відповідач прийняв до виконання виконавчий лист від 02.12.2021 № 580/5236/20 вже з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2022 по справі № 580/5236/20, тобто відповідач не приймав до виконання виключно лише один виконавчий лист від 02.12.2021 № 580/5236/20, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивач у своїй позовній заяві, у зв`язку із повідомленням про повернення йому виконавчого документу без виконання, звернувся до суду із вимогами визнати протиправним та скасувати таке повідомлення та зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області прийняти до виконання виконавчий лист від 02.12.2021 № 580/5236/20, що виданий Черкаським окружним адміністративним судом, що у свою чергу було зроблено відповідачем. Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2022 у справі № 580/8536/20 було констатовано наявність у резолютивній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі № 580/5236/20 невідповідності назви боржника, проте суд не вважав це опискою, оскільки за кодом ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1 можливо ідентифікувати територіальний підрозділ Державної податкової служби України.

Що стосується листа (повідомлення) Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 08.12.2021 № 04-17-03/9683 про повернення виконавчого документа без виконання, Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 9-3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі - Порядок № 845), у разі повернення виконавчого документа орган Казначейства робить відмітку на такому документі про його повернення із зазначенням підстави та дати повернення, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою, а тому лист (повідомлення) Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 08.12.2021 № 04-17-03/9683, у розумінні Порядку № 845, не є рішенням відповідача у спірних правовідносинах, а є виключно супровідним листом до повернутого виконавчого документу, про що також було зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

При цьому, Суд зазначає, що відмітка відповідача про повернення виконавчого документа із зазначенням підстави та дати повернення на оригіналі виконавчого документа у спірних правовідносинах не слугувала перешкодою у подальшому виконанні цього ж виконавчого листа.

Доводи скаржника про помилковість посилання судів попередніх інстанцій на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 260/1378/18 та від 03.02.2021 у справі № 200/6826/20, оскільки вони не є подібними до спірних правовідносин, колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки зазначені посилання зроблені в контексті відповідальності відповідача за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що суди правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк