Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 280/1340/23

адміністративне провадження № К/990/24462/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Загороднюка А.Г.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 (головуючий суддя - Р.В. Кисіль)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 (головуючий суддя - Н.П. Баранник, судді - Н.І. Малиш, А.А. Щербак)

у справі № 280/1340/23

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо неповного нарахування і виплати позивачу винагороди судді за листопад, грудень 2022 року, січень 2023 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок належної позивачу винагороди судді за листопад, грудень 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022 2 481 грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків і зборів; за січень 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 2 684 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків і зборів.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що указом Президента України від 01.06.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Чернігівського районного суду Запорізької області строком на п`ять років. Зазначає, що з 01.11.2022 по 31.01.2023 позивач отримував винагороду судді виходячи з прожиткового мінімуму, який використовувався відповідачем для обчислення базового розміру посадового окладу - 2 102, 00 грн. На переконання позивача, застосування відповідачем прожиткового мінімуму не відповідає положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки є нижчим прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який повинен був застосовуватися для обчислення та виплати позивачу винагороди судді.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в частині вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповного нарахування і виплати позивачу винагороди судді за листопад, грудень 2022 року та зобов`язати здійснити перерахунок належної позивачу винагороди судді: за листопад, грудень 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022 2481, 00 грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків і зборів - повернуто позивачу.

4. При постановленні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині вимог щодо неповного нарахування і виплати позивачу винагороди судді за листопад, грудень 2022 року. З огляду на невиконання вимог ухвали від 06.03.2023, якою позовну заяву залишено без руху, неподання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду в частині вказаних вимог, неповідомлення позивачем причин пропуску строку звернення до суду, які можуть бути визнані поважними, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Третім апеляційним адміністративним судом підтримано висновки суду першої інстанції та постановою від 27.06.2023 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач вказує про хибність висновків судів попередніх інстанцій, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та нерелевантність положень статті 233 Кодексу законів про працю України. На переконання позивача у даному випадку застосуванню підлягають саме положення статті 233 Кодексу законів про працю України. Наголошує, що строк звернення до суду за захистом прав позивача про оплату праці ним не пропущено.

Позиція інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рух касаційної скарги

9. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .

10. Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

11. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

12. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

13. Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

14. Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Оцінка Верховного Суду

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.

18. З матеріалів справи встановлено, що позовна заява з вимогами про визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо неповного нарахування і виплати позивачу винагороди судді за листопад, грудень 2022 року, подана 27.02.2023.

19. За висновком судів попередніх інстанцій позивач пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

20. Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з того, що спір щодо нарахування та виплати позивачу винагороди судді за листопад, грудень 2022 року є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

21. Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Разом з тим, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

23. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п?ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

24. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.

25. З огляду на вказане, висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

27. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

28. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі № 280/1340/23 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.Г. Загороднюк

Н.М. Мартинюк