Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2018 року

Київ

справа №814/53/17

адміністративне провадження №К/9901/35791/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_2на постановуМиколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 (Головуючий суддя - Т.О. Гордієнко)та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (колегія у складі суддів: Ю.В. Осіпов, О.С. Золтніков, В.О. Скрипченко) у справі№814/53/17за позовомФОП ОСОБА_2до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС)провизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 20.07.2016 № 000079/03-40 винесене ГУ ДФС. Позовну заяву обґрунтовує тим, що помилково вважала, що наявність у неї є ліцензії на продаж пива дає право на реалізацію сидру.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 у задоволені позовних вимог відмовлено з підстав правомірності застосованої до позивача фінансової санкцій, у зв'язку із реалізацією підакцизного товару без наявності відповідної ліцензії.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, з підстав які були вказані нею в позовній заяві.

Від відповідача відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результати фактичної перевірки господарської одиниці, яка належить ФОП ОСОБА_2, розташованої за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду 15в, 1, ревізорами відповідача встановлено факт здійснення реалізації пляшки сидра «Somersby» за ціною 16,75 грн. без наявності відповідної ліцензії на торгівлю такого алкогольного напою (в наявності була лише ліцензія Серії АЕ №647160, - Роздрібна торгівля алкогольними напоями (пиво); чек 30.06.2016 о 15:48), у зв'язку із чим складено акт від 30.06.2016.

У зв'язку із чим, ГУ ДФС прийнято рішення № 000079/03-40 від 20.07.2016 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності на підставі пункту 5 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-ВР) в сумі 17 000 грн.

У відповідності до приписів статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Отже Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, про те що для можливості здійснювати торгівлю у роздріб, зокрема сидром, що було зафіксовано ревізорами відповідача під час перевірки, позивач мав отримати на це відповідну ліцензію, а наявна у нього ліцензія Серії АЕ №647160 не надає такого право, оскільки розповсюджується лише на торгівлю пивом.

Такий висновок суду касаційної інстанції зумовлений також тим, що відповідно до підпункту 3 пункту 291.5.1 статті 291 Податкового кодексу України, - не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Отже враховуючи те, що позивач, в період проведеної відповідачем фактичної перевірки господарської одиниці, яка належить йому, перебував на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво єдиного платника податку Серія НОМЕР_1), він був позбавлений можливості здійснювати роздрібний продаж сидру, торгівля яким можлива за умови знаходження суб'єкта господарювання на загальній системі оподаткування та при наявності отриманої відповідної ліцензії таким суб'єктом.

Приписами статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про законність винесеного відповідачем рішення, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення вимог Закону № 481/95-ВР. У зв'язку із чим, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко

І.А.Васильєва

С.С.Пасічник

Судді Верховного Суду