Історія справи
Ухвала КАС ВП від 13.01.2019 року у справі №823/1557/18

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ03 грудня 2020 рокум. Київсправа № 823/1557/18адміністративне провадження № К/9901/69447/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,суддів - Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 823/1557/18за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції в Черкаській області про стягнення середнього заробітку, провадження в якій відкритоза касаційною скаргою Державної екологічної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Гаращенка В. В., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Пилипенко О. Є., суддів Беспалова О. О., Кузьмишеної О. М.,УСТАНОВИЛ:І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція, відповідач-1), Державної екологічної інспекції в Черкаській області (далі - Держекоінспекція в Черкаській області, відповідач-2) з вимогою стягнути з Держекоінспекції через Держекоінспекцію в Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час затримки в поновлені на роботі за період з 27 жовтня 2017 року по 30 березня 2018 року в сумі 62520,92 грн.2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач без поважних причин відмовляється виконати рішення суду про поновлення на роботі.ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи3. Наказом Держекоінспекції України від 27 листопада 2015 року №376-0 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Держекоінспекції у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області відповідно до пункту
3 частини
1 1 статті
40 Кодексу законів про працю України.4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №821/3861/15-а визнано протиправним і скасовано наказ Держекоінспекції від 27 листопада 2015 року №376-0; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Держекоінспекції в Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області з 27 листопада 2015 року.
5. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі №823/850/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, стягнуто з Держекоінспекції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки в поновленні на роботі за період з 27 листопада 2015 року по 16 червня 2016 року в розмірі 26710,40 грн.6. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №823/1715/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, стягнуто з Держекоінспекції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки в поновленні на роботі за період з 17 червня 2016 року по 22 грудня 2016 року в розмірі 25 728 грн 40 коп.7. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі №823/501/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, стягнуто з Держекоінспекції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 22 грудня 2016 року по 23 травня 2017 року в розмірі 19 836 грн 40 коп.8. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі №823/1553/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, стягнуто з Держекоінспекції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді за період з 24 травня 2017 року по 26 жовтня 2017 року в розмірі 21 211 грн 20 коп.9. Станом на 09 серпня 2018 року Держекоінспекція судове рішення у справі №821/3861/15-а в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Держекоінспекції у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області - не виконала.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення10. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, адміністративний позов задоволено:10.1. стягнуто з Держекоінспекції через Держекоінспекцію в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновлені на роботі за період з 27 жовтня 2017 року по 30 березня 2018 року в сумі 62 520,92 грн.11. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що на роботодавців, які зволікають з виконанням рішення суду про поновлення на роботі, стягується середній заробіток за увесь час такої затримки.12. Розраховуючи середній заробіток, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень абзацу сьомого пункту 2, пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, та обчислення його виходячи з розміру заробітної плати позивача після зміни її структури та з урахуванням підвищень посадового окладу, що відбулися у розрахунковому періоді.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції13. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.14. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно розрахували розмір середнього заробітку за час затримки у виконанні рішення про поновлення на роботі, адже протиправно збільшили його на коефіцієнт підвищення, передбачений пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.15. Скаржник доводить, що правовідносини зі стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі "вже вирішені" рішеннями судів у справах №823/850/16, №823/1715/16, №823/501/17, №823/1553/17 та №823/850/16, які суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували.16. Скаржник зазначає, що вказаними судовими рішенням було встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача для цілей розрахунку середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі становить 196,40 грн.
17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій було правильно встановлено зміст спірних правовідносин, повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.18. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В. М., суддів Данилевич Н. А., Шарапи В. М.19. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2020 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Шевцовій Н. В.
V. Джерела права й акти їхнього застосування22. За правилами частини
3 статті
3 Кодексу адміністративного судочинства (далі -
КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.23.08 лютого 2020 року набрав чинності
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень
КАС України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.24. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".25. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями
КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
26. Частиною
2 статті
19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.27. Відповідно до статті
235 Кодексу законів про працю України (далі -
КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.28. Статтею
236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.29. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).30. Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
31. Абзацом першим пункту 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.32. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.33. Згідно з абзацом сьомим пункту 2 Порядку №100 у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.34. Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку №100 у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.35. Згідно з абзацом першим пункту 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
36. Абзацом другим пункту 10 Порядку №100 передбачено, що, виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6,7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).VI. Позиція Верховного Суду37. З аналізу викладених положень статей
235,
236 КЗпП України випливає, що роботодавець зобов'язаний добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі негайно - відразу після проголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися та чи вчинялися працівником, якого було звільнено, дії для поновлення.38. Невиконання цього обов'язку тягне наслідки, передбачені статтею
236 КЗпП України, за змістом якої роботодавець, який не виконав рішення суду про поновлення на роботі, зобов'язаний сплатити такому працівникові його середній заробіток за весь час затримки.39. Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
40. Установивши, що станом на 09 серпня 2018 року Держекоінспекція судове рішення у справі №821/3861/15-а в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Держекоінспекції у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області - не виконала, суди дійшли правильних висновків про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за ввесь час затримки, неохоплений попередніми судовими рішеннями у справах №823/1715/16, №823/501/17, №823/1553/17.41. Виходячи з пунктів 2,8 Порядку №100, середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів, що минули, починаючи з наступного дня після проголошення (прийняття) рішення суду про поновлення на роботі по день фактичного поновлення на роботі.42. Водночас середньоденна заробітна плата (для цілей визначення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі) є часткою розміру заробітної плати за останні два місяці перед звільненням та кількості відпрацьованих днів у такому періоді.43. Особливістю цієї справи є те, що в періоді, який припадає на період затримки у виконанні рішення суду про поновлення на роботі, відбулися зміна структури заробітної плати, поєднана з підвищенням посадових окладів усіх державних службовців, і подальше підвищення їхніх посадових окладів (без зміни структури заробітної плати).44. Аналіз абзаців сьомого, восьмого пункту 2 у взаємозв'язку з абзацами першим, другим пункту 10 Порядку №100 дає підстави для висновку, що у випадку зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадового окладу, обчислення середньої заробітної плати здійснюється, виходячи із виплат, передбачених згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
45. Отож після змін структури заробітної плати та одночасного підвищення посадового окладу розмір виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, для цілей визначення середньоденної заробітної плати не застосовуються. Натомість застосовується розмір виплат, установлений державному службовцю після відповідних змін.46. Водночас підвищення посадових окладів, що не поєднане із зміною структури заробітної плати, є підставою для коригування середнього заробітку за час вимушеного прогулу на коефіцієнт підвищення посадових окладів, який визначається шляхом ділення посадового окладу після підвищення на розмір посадового окладу до такого підвищення.47. При цьому під зміною структури заробітної плати у контексті спірних правовідносин необхідно розуміти будь-які зміни в оплаті праці державних службовців, унаслідок яких змінюється її складові (обсяг надбавок, заохочувальних і компенсаційних виплат), або їх питомої ваги.48. Суд зазначає, що 01 травня 2016 року набрала чинності нова редакція
Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, якою затверджено структуру заробітної плати державних службовців, відмінну від тієї, що існувала на момент звільнення позивача.49. На виконання вимог
Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" (набрала чинності 01 травня 2016 року) затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців; перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці.
50. Беручи до уваги, що з 01 травня 2016 року змінилася структура заробітної плати державних службовців з одночасним підвищенням їхніх окладів, суди попередніх інстанцій правильно обчислили середньоденну заробітну плату позивачеві, виходячи з виплат, які передбачено згідно з новими умовами оплати праці (умовами оплати праці, установленими з 01 травня 2016 року), та правильно відкоригували середній заробіток позивача на коефіцієнт підвищення посадового окладу.51. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №817/1169/16, від 04 березня 2020 року у постанові №0440/6017/18.52. Положеннями частини
1 статті
341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.53. Відповідно до частини
2 статті
341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.54. Згідно з частиною
1 статті
350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанції в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.VII. Судові витрати56. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.57. Керуючись статтями
3,
341,
343,
349,
350,
355,
356,
359 КАС України, СудПОСТАНОВИВ:
58. Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення.59. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі №823/1557/18 залишити без змін.60. Судові витрати не розподіляються.61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська
Судді: О. В. КашпурН. В. Шевцова