ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2020 року

Київ

справа №560/551/19

адміністративне провадження №К/9901/32424/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я.В.,

учасники судового процесу:

представник позивача: Богуш І.А. (в режимі відеоконференції),

представник відповідача: Чубко Л.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу №560/551/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теофіпольська енергетична компанія» до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теофіпольська енергетична компанія» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Франовська К.С., судді: Совгира Д.І., Кузьменко Л.В.),

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теофіпольська енергетична компанія» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТЕК») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26 листопада 2018 року №0097311202 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1716097,57 грн.

Позов вмотивовано тим, що податкові накладні, складені контрагентами позивача - ТОВ «Єврокапіталбуд» та ТОВ «Хрещатикновобуд», були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), дані про зупинення їх реєстрації відсутні. ТОВ «ТЕК» наголошує, що означені накладні були зареєстровані у ЄРПН своєчасно та не містили помилок в частині заповнення обов`язкових реквізитів. На переконання позивача, у нього були відсутні законодавчо визначені підстави для подання скарги на вказаних контрагентів, на чому наполягає ДФС, а ймовірні помилки, допущені ТОВ «Єврокапіталбуд» та ТОВ «Хрещатикновобуд» при складанні податкових накладних, не викривили інформації про господарські операції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у позові ТОВ «ТЕК» відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що фактичним видом діяльності ТОВ «ТЕК» є 35.11 - виробництво електроенергії.

Посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «ТЕК» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та від`ємного значення з податку на додану вартість за серпень-вересень 2018 року, за результатами якої складено акт №1630/22-01/12-02/40055521від 13 листопада 2018 року.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема абзацу «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України, пункту 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України №21 від 28 січня 2016 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації) на 1882946 грн.

Такі висновки контролюючого органу вмотивовані тим, що датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів контрагентами- постачальниками для ТОВ «ТЕК» стало здійснення першої з подій, а саме оплата товарів, натомість, ТОВ «Єврокапіталбуд» і ТОВ «Хрещатикновобуд» неправомірно було складено на адресу позивача податкові накладні за період, що перевірявся, саме за фактом поставки товару. Доказів звернення позивача як одержувача до зазначених постачальників з приводу порушення ними вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України, яким врегульовано порядок виписки податкових накладних, не надано. Відсутні також і заяви позивача із скаргами на постачальників до Красилівської ОДПІ (Теофіпольського відділення) ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо надання останніми податкових накладних із порушенням порядку їх заповнення за звітний податковий період.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26 листопада 2018 року №0097311202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1882946 грн, частину з якої в розмірі 1716097,57 грн позивач оспорює у даній справі.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дослідив первинну документацію, складену за наслідками господарських операцій між позивачем та ТОВ «Єврокапіталбуд» і ТОВ «Хрещатикновобуд», та дійшов висновку, що на суму, визначену за цими договорами, дійсно виникли податкові зобов`язання. Включення позивачем спірних сум податку на додану вартість до податкового кредиту узгоджується з обліковою політикою на ТОВ «ТЕК».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, апеляційний суд вказав, що позивач не звертався до контрагентів-постачальників з повідомленням про порушення ними порядку виписки податкових накладних, як і відсутнє таке звернення із скаргою і до відповідного контролюючого органу, а тому має місце порушення вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України. Крім того, у червні 2019 року позивач самостійно подав до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявленої помилки та скоригував суму податкового кредиту за липень 2017 року на 410477,10 грн, тим самим погодившись з фактом порушення, викладеним у акті перевірки.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «ТЕК» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник наголошує на тому, що виписані ТОВ «Єврокапіталбуд» і ТОВ «Хрещатикновобуд» податкові накладні були без порушення встановлених законом строків зареєстровані в ЄРПН і контролюючий орган не скористався наданими йому повноваженнями щодо зупинення реєстрації таких податкових накладних. Висновок апеляційного суду про протиправну бездіяльність позивача з огляду на відсутність факту звернення до контрагентів-постачальників не базується на законі. Щодо неподання позивачем скарги до Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на ТОВ «Єврокапіталбуд» та ТОВ «Хрещатикновобуд» скаржник вказує, що це є правом, а не обов`язком позивача, яке, до того ж, може бути реалізоване лише у визначених законом випадках (несвоєчасна реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН; постачальник допустив помилки в обов`язкових реквізитах при заповненні податкової накладної).

Щодо поданого уточнюючого розрахунку за липень 2017 року позивач наголошує, що ним було виправлено помилку відповідача, який зареєстрував неналежні податкові накладні. Чинне законодавство не обмежує право платника уточнити показники раніше поданих декларацій у зв`язку з виявленням помилок при декларуванні податкових зобов`язань та не містить жодних обмежень щодо зміни такою уточненою декларацією напрямку відшкодування.

У поданому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду- без змін як законну та обґрунтовану. Наголошено, що контрагентами позивача неправомірно було складено на адресу позивача податкові накладні за період, що перевірявся, саме за фактом поставки товару. При цьому ГУ ДФС зауважує, що податкова накладна, складена ТОВ «Єврокапіталбуд» №20 від 31 серпня 2017 року на загальну суму 1055513 грн., в т.ч. ПДВ 175918,80 грн, позаплановою перевіркою взагалі не враховувалась при зменшенні від`ємного значення, тому фактично сума зменшення від`ємного значення за господарськими відносинами із вказаним контрагентом становить 1115124 грн, а не як зазначає позивач 1291042,26 грн. Щодо податкової накладної №11 від 25 липня 2017 року на загальну суму 2462863 грн, в т. ч. ПДВ 410447,08 грн. відповідач вказує, що позивач самостійно усунув порушення, встановлене в акті камеральної перевірки від 14 вересня 2017 року №5571/22-01-12-02/40055521 та враховане в акті перевірки від 13 листопада 2018 року №1630/22-01-12-02/40055521.

У додатково наданих поясненнях по справі, що надійшли до суду касаційної інстанції 6 липня 2020 року, відповідач вказує, що ведення аналітичного обліку за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та відповідними субрахунками здійснюється окремо за кожним постачальником/підрядником. Виходячи з положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, наявність дебетового сальдо на рахунку як по операціях з ТОВ «Єврокапіталбуд», так і з ТОВ «Хрещатикновобуд» вказує на проведені ТОВ «ТЕК» у попередніх звітних періодах по єдиному договору значні авансові платежі в рахунок наступних поставок. При цьому у періодах березень-серпень 2017 року, березень 2018 року також здійснювались авансові платежі від ТОВ «ТЕК», тому поставки, що здійснювались у періоді, що перевірявся, не перекривали попередньо сформовані аванси по розрахунках, відтак, підстав для виписки податкових накладних за датою поставки не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).

За загальним правилом, наведеним у пункті 187.1 статті 187 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас абзац п`ятий пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачає, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Критерії оцінки правомірності судових рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам судові рішення у цій справі в повній мірі не відповідають з огляду на наступне.

За позицією контролюючого органу, спірні податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій між позивачем та ТОВ «Єврокапіталбуд» і ТОВ «Хрещатикновобуд», були виписані в порушення вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України не за датою першої події, якою, за позицією контролюючого органу, була саме дата оплати за поставлений товар. При цьому позивач не звернувся із скаргою до відповідного територіального органу ДФС України із скаргою на зазначених контрагентів-постачальників щодо виписки податкових накладних з порушенням правил, встановлених статтею 187 ПК України. Вказані обставини, на думку ГУ ДФС, позбавили позивача права на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає, насамперед, у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).

На переконання колегії суддів, передусім суди мали б перевірити, чи відповідають дійсності висновки відповідача, викладені в акті перевірки та Додатку №1 до акта щодо порушення саме пунктів 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України при складенні контрагентами-постачальниками спірних податкових накладних. Втім, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не було досліджено, які саме факти (події) слугували підставою для виписки контрагентами позивача податкових накладних, що стали підставою для формування спірних сум податкового кредиту: поставка товару чи його оплата, враховуючи, що відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Для з`ясування таких обставин слід дослідити первинну документацію, що міститься у матеріалах справи (специфікації до договорів, виключені зі складу податкового кредиту податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення) та встановити зміст кожної господарської операції, якої вона стосується. Вказана первинна документація містить чітку та конкретизовану інформацію щодо товару (перелік та кількість), що поставлявся в межах конкретної господарської операції у відповідний проміжок часу, у видаткових накладних та платіжних дорученнях є посилання на рахунки на оплату, з урахуванням яких здійснювалось як відвантаження товару, так і його оплата. Зазначені документи у своїй сукупності дають можливість встановити, що саме було «першою» подією у розумінні положень пункту 187.1 статті 187 ПК України для складення спірних податкових накладних по кожному з постачань товарів/послуг. Саме за наслідками такого дослідження можна зробити висновок про правильність чи помилковість виписки відповідної податкової накладної.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до мотивувальної частини рішення суд першої інстанції досліджував вказану первинну документацію, але обмежився лише констатацією наявності таких первинних документів, складених за наслідками господарських операцій з ТОВ «Єврокапіталбуд» і ТОВ «Хрещатикновобуд», проте не відобразив їх дослідження саме в аспекті спірного у цій справі питання (правильності виписки контрагентами-постачальниками податкових накладних, що були виключені контролюючим органом, за правилами підпункту б) пункту 187.1 статті 187 ПК України, тобто за датою кожної конкретної поставки товару).

Також колегія суддів зазначає, що зі змісту Додатка №1 до акта перевірки слідує, що контролюючий орган дійшов висновку, що дата виникнення податкових зобов`язань у ТОВ «Єврокапіталбуд» та ТОВ «Хрещатикновобуд» по поставках на користь ТОВ «ТЕК» пов`язана із здійсненням передоплати за товар, фактично виходячи лише з даних оборотів по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» без аналізу змісту кожної господарської операції.

Колегія суддів вважає такий підхід контролюючого органу до визначення дати першої події в операціях з постачання товарів/послуг помилковим та таким, що суперечить приписам пункту 187.1 статті 187, пункту 198.2 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, які пов`язують дату виникнення як податкових зобов`язань, так і права на формування податкового кредиту саме із датою поставки або оплати товару/послуги у межах відповідної господарської операції. У разі підтвердження відповідними первинними документами виписки податкових накладних із дотриманням вимог зазначених положень ПК України, наявність сальдо на бухгалтерському рахунку 631 саме по собі не може бути підставою для висновку, яка з подій настала першою в межах конкретної господарської операції.

Досліджуючи обставини правильності формування позивачем податкового кредиту на підставі спірних податкових накладних, судам слід мати на увазі, що податкова накладна повинна складатись з дотриманням положень пункту 201.7 статті 201 ПК України, тому під час відвантаження певного товару, частина якого вже була попередньо оплачена, правильним є складання двох податкових накладних: однієї - на суму попередньої оплати (пункт 187.1 «а» статті 187 ПК України), другої - на суму відвантаженого, але ще не оплаченого товару (підпункт 187 «б» статті 187 ПК України).

Крім того, контролюючий орган протягом розгляду справи у всіх інстанціях наголошував, що сума у розмірі ПДВ 175918 грн за податковою накладною №20 від 30 серпня 2017 року не виключалась ним зі складу податкового кредиту та не була підставою для зменшення від`ємного значення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. Разом з тим, і суд першої інстанції при задоволенні позову, і апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, таким доводам відповідача не надали жодної оцінки, не перевірили, чи дійсно ГУ ДФС ця сума була виключена зі складу податкового кредиту, як стверджує ТОВ «ТЕК» у позові.

Обґрунтовуючи свою позицію, що сума ПДВ у розмірі 175918 грн не виключалась із складу податкового кредиту, контролюючий орган посилається на розрахунок до оскарженого податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0097311202 від 26 листопада 2018 року (том 4 а.с.209). Колегія суддів зазначає, що даний розрахунок не є таким, що може підтвердити або спростувати позицію ГУ ДФС, оскільки стосується лише суми у розмірі 1540178 грн, тоді як спірним рішенням контролюючого органу зменшено розмір від`ємного значення ПДВ на загальну суму 1882946 грн, а позивач, в свою чергу, оспорює суму в розмірі 1716097,57 грн. Відтак, для належного з`ясування обставин справи в цій частині судам слід витребувати у контролюючого органу розрахунок до податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0097311202 від 26 листопада 2018 року на всю суму зменшеного ГУ ДФС розміру від`ємного значення з ПДВ.

Щодо податкового кредиту за липень 2017 року в сумі 410477 грн колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції взагалі не дослідив підстави, з якими контролюючий орган пов`язує неправомірність включення позивачем вказаних сум до складу податкового кредиту. Натомість, апеляційний суд обмежився посиланнями лише на самостійне подання позивачем у червні 2019 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявленої помилки, скоригувавши суму податкового кредиту за липень 2017 року на 410477 грн, що свідчить про згоду ТОВ «ТЕК» з висновками акта перевірки в цій частині.

Колегія суддів вважає таку позицію суду апеляційної інстанції помилково та такою, що суперечить вимогам статей 2, 9 КАС України в частині дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи.

За змістом акта перевірки висновок контролюючого органу про виключення зі складу податкового кредиту за липень 2017 року суми 410477 грн вмотивований реєстрацією податкової накладної №11 від 25 липня 2017 року постачальником ТОВ «Єврокапіталбуд» з порушенням граничного строку її реєстрації на 1 день.

На переконання колегії суддів, для правильного вирішення спору в цій частині судам слід з`ясувати, чи дійсно в розрізі приписів пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України порушення строку реєстрації податкової накладної є підставою для виключення сум ПДВ зі складу податкового кредиту з відповідного податкового періоду.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно із частиною четвертою зазначеної статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

У цій справі і суд першої, і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, які вплинули на повноту встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і як наслідок, унеможливили правильне застосування норм матеріального права, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теофіпольська енергетична компанія» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №560/551/19 скасувати.

Справу №560/551/19 направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Повне судове рішення складено 8 липня 2020 року.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко