Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.03.2020 року у справі №300/1728/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 300/1728/19

касаційне провадження № К/9901/5889/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Шарапи В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 (головуючий суддя: Кухтей Р. В., судді: Нос С. П., Шевчук С. М. ) у справі №300/1728/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмови та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з втратою професійної працездатності 100%, а саме наявністю першої групи інвалідності, причиною якої являється захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в період проходженням служби в органах внутрішніх справ;

зобов'язати відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою професійної працездатності 100%, а саме наявністю першої групи інвалідності, причиною якої являється захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в період проходженням служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 421 000 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 позов задоволено частково:

визнано протиправною відмову МВС України у прийнятті рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі висновку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від
05.06.2019 у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850).

зобов'язано відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 1 групи з
29.05.2017, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в період проходження служби в органах внутрішніх справ, згідно з висновком Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 05.06.2019 у відповідності до Порядку № 850.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України з огляду на те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що надана до суду апеляційної інстанції копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси, у зв'язку з чим, додана до апеляційної скарги відповідачем довіреність не є документом, що посвідчує повноваження Скригонюка І. В. на представництво МВС України у порядку, встановленому законом.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати це рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що довіреність на представництво прав та інтересів МВС України у судах, яка подавалась разом із зазначеною апеляційною скаргою, повністю відповідає вимогам законодавства, а отже особа, яка підписала апеляційну скарга, мала на це відповідні повноваження.

Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права суд встановив таке.

Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої цієї статті юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Водночас, законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

У разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов'язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від
04.12.2019 у справі №826/5500/18, в якій зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності і за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення такої дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині 1 статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Порядок засвідчення копій документів регулюється Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), та Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5).

Відповідно до пункту 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до пунктів 1,2,8 глави 10 розділу ІІ Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.

Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Дотримання наведеного державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності під час засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження представників, є достатнім для додержання вимог частини 6 статті 59 КАС.

Як свідчать матеріали справи апеляційна скарга від імені відповідача - МВС України підписана представником Скригонюком І. В., який на підтвердження своїх повноважень надав копію довіреності від 14.09.2018 №3

2018 строком її дії 3 роки.

Зі змісту зазначеної довіреності слідує, що МВС України уповноважує заступника начальника відділу судово-претензійної роботи Департаменту юридичного забезпечення МВС України Скригонюка І. В. представляти інтереси Міністерства в усіх судах України, в т. ч., апеляційних, (..) з усіма правами, наданими позивачеві, відповідачеві та третій особі, (..), у т. ч., з правом підписувати позовні заяви (скарги), завіряти (засвідчувати) копії документів, у т. ч., довіреностей (..).

Вказана копія довіреності засвідчена відбитком печатки, має відмітку, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, посади, дати засвідчення копії.

Отже, відсутні підстави вважати, що Скригонюк І. В., який підписав апеляційну скаргу від імені відповідача, не мав права її підписувати.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на те, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не засвідчена у визначеному законом порядку.

Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, що потягнуло порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №810/3555/18, від
05.03.2020 у справі №760/8323/17 та від 26.03.2020 у справі №620/623/19, від
21.11.2019 у справі №807/638/13-а.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі №300/1728/19 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа