ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 640/15803/19

адміністративне провадження № К/9901/15425/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів Дашутіна І.В, Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Київського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови,

за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового у справі №640/15803/19, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Єгорової Н.М., суддів: Коротких А.Ю., Федотова І.В.)

УСТАНОВИВ:

I. Суть спору.

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 лютого 2019 року № 58264989 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14 лютого 2019 року № 58264989.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано постанову приватного виконавця Юхименко О.Л. про відкриття виконавчого провадження від 04 лютого 2019 року № 58264989 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14 лютого 2019 року № 58264989.

3. У вересні 2019 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог по справі.

4. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року задоволено заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 , за рахунок приватного виконавця Юхименко О.Л., судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22000,00 грн. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано докази, які підтверджують витрати останнього на правничу допомогу. Наголосив, що представником відповідача не виконано обов`язку доведення не співмірності витрат та не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача.

5. Суд першої інстанції задовольняючи заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу виходив з підстав надання суду доказів (квитанцій, платіжних доручень, прибуткових ордерів тощо) про здійснення ОСОБА_1 оплати за договором про надання правової допомоги.

ІІ. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанцій

6. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу Приватного виконавця Київського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни - задовольнив частково.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року - скасував.

Прийняв додаткове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про розподіл судових витрат - задовольнив частково.

Стягнув з Приватного виконавця Київського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни судові витрати в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.В задоволенні іншої частини заяви відмовив.

7. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх пропорційності складності справи, врахувавши предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг та обсяг таких, визнав, що сума 22000 грн не є співмірною, та зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг

8. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу на це рішення.

9. У касаційній скарзі позивач, аналізуючи акт приймання-передачі наданих послуг, доводить, що витрати на правову допомогу документально обґрунтовані, співмірні зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим на надання послуг, їх обсягом та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат. Посилаючись на положення частин шостої та сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач зазначає, що законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте відповідач усних або письмових клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляв. Також позивач зазначає, що приватним виконавцем не надавались до суду апеляційної інстанції будь-які докази на підтвердження того, що ціни на послуги Адвокатського бюро "Зарубайко та Партнери" з надання правової допомоги, є завищеними порівняно із цінами на ринку юридичних послуг в місті Києві, а також, що фактично понесені позивачем витрати на правову допомогу є неспівмірними із складністю справи тощо. Однак суд апеляційної інстанції за власною ініціативою та на власний розсуд зробив висновок про неспівмірність понесених позивачем витрат в розмірі 22000 грн із складністю справи, обсягом наданих послуг та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

10. Позивач в касаційній скарзі наголошує, що суд апеляційної інстанції не навів обґрунтованих мотивів зменшення витрат з 22000 грн до 10000 грн.

11. 05.08.2020 від Приватного виконавця на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач просить скаргу залишити без задоволення.

IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд ухвалою від 10 липня 22020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі №640/15803/19.

13. 23 липня 2020 року справа № 640/15803/19 надійшла до Верховного Суду.

14. Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Верховний Суд, переглянувши судове рішення апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, зазначає наступне.

16. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

17. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

18. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення.

19 Як убачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським бюро "Зарубайко та Партнери" договір про надання правової допомоги №3 від 12 серпня 2019 року (а.с.43).

20. Пунктом 3.1 Договору встановлено, що розмір винагороди бюро за надану правову допомогу клієнту визначається виходячи з кількості часу, витраченого Бюро на надання такої правової допомоги клієнту та погодинної ставки у розмірі 1 000 грн/год.

21. Відповідно до п.3.3 Договору оплата за даним договором здійснюється протягом 3-х днів з моменту наданої правової допомоги.

22. Згідно з п.4.1 Договору, клієнт приймає надану правову допомогу шляхом підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги.

23. Сторони підписали акт приймання-передачі.

24. Відповідно до зазначеного акту, Адвокатським бюро "Зарубайко та Партнери" були виконані роботи (надані послуги) :

формування заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 58264989 та ознайомлення з матеріалами ВП № 58264989 - 2 год - 2 000 грн;

аналіз матеріалів виконавчого провадження № 58264989, аналіз судової практики, що склалася; формування, складання та підписання правової позиції - 5 год. - 5 000 грн;

збір матеріалів (доказів) - 4,30 год - 4500 грн;

аналіз судової практики, що склалася за результатами оскарження дій приватних виконавців, пов`язаних з порушенням правим територіальної юрисдикції - 1,30 год - 1 500 грн;

перевірка обгрунтованості правової позиції - 1,30 год - 1 500 грн;

складення позовної заяви (її змісту/обгрунтування) - 6,30 год - 7500 грн;

участь адвоката у судовому засіданні - 30 хв - 500 грн;

отримання на руки копії рішення суду - 30 хв - 500 грн.

25. На підстави виставленого адвокатським бюро "Зарубайко та Партнери" рахунку № 3-07 від 17 вересня 2019 року, позивачем були сплачені виконані роботи (надані послуги), що підтверджується копією квитанції №0.0.1471736595.1 від 20 вересня 2019 року на суму 22 000,00 грн..

VI. Джерела права

26. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

26.1. Частини перша та третя статті 132

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

26.2. Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

26.3. Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

27. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

28. Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

29. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

30. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

31. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

VII. Позиція Верховного Суду

32. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

33. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

34. Суд апеляційної інстанції визнав надмірною суму, заявлену позивачем до відшкодування у розмірі 22000 грн, та присудив на користь позивача витрати в розмірі 10000грн. Суд у постанові зазначив, що враховує принцип справедливості, складності справи, обсяг опрацьованого матеріалу.

35. Верховний Суд звертає увагу на вимоги частини шостої, сьомої статті 134 КАС України, якими встановлено право суду, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

36. У цій справі було встановлено відсутність з боку відповідача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. З цього приводу спір між сторонами відсутній.

37. Обґрунтовуючи своє рішення суд апеляційної інстанції послався на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі 320/3271/19, відповідно до яких склад та розмір витрат повинен підтверджуватися певними документами. Проте у цьому рішенні Верховний Суд також зауважив на відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

38. Крім того колегія суддів зауважує, що під час перегляду рішення суду першої інстанції, суд апеляційної дійшов висновку про належність поданих документів які підтвердили витрати на правову допомогу в розмірі 22000грн.

39. За таких обставин касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що у цьому випадку принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

40. Подібні висновки викладені у Постановах Верховного Суду від 24 квітня 2020 у справі №400/478/19, від 22 квітня 2020 у справі 440/1757/19.

VIII. Висновки

41. Згідно з частиною першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Відповідно до частини першої статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

43. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а суд апеляційної інстанції скасував його допустив порушення норм процесуального кодексу та не застосував висновки Верховного Суду

IX. Судові витрати

44. Стосовно стягнення судових витрат по оскарженню додаткового рішення, колегія суддів зазначає, що вказані вимоги заявлені лише в касаційній скарзі та не були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанції в межах вирішення питання додаткового рішення, що у відповідності до частини першої статті 341 КАС України перегляд судом касаційної інстанції є неможливим.

45. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року скасувати і залишити в силі додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О.Шишов

Судді І.В.Дашутін

М.М. Яковенко