Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №809/2056/15

адміністративне провадження №К/9901/19826/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року (суддя Боршовський Т.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року (судді: Сапіга В.П. (головуючий), Левицька Н.Г., Обрізко І.М.) у справі № 809/2056/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» (далі - позивач, ТОВ «БК «Люкс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про скасування наказу № 594 від 19.05.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ № 594 від 19.05.2015, на проведення позапланової виїзної перевірки позивача, прийнятий з порушенням норм матеріального права, оскільки рішення про проведення перевірки згідно п.п. 78.1.12 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України приймається контролюючим органом вищого рівня. Також позивач посилається на те, що наказ прийнято без врахування положень частини 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VІІІ, яким накладено мораторій на проведення Державною фіскальною службою України у 2015 та 2016 роках перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області № 594 від 19.05.2015.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що наказ № 594 від 19.05.2015 року прийнято відповідачем без встановленої законом підстави, за відсутності повноважень на його прийняття, а також з огляду на очевидний характер порушення суб`єктом владних повноважень вимог закону та прав позивача, гарантованих йому законодавцем з 1 січня 2015 року, як платнику податків, на не проведення щодо нього вказаним контролюючим органом перевірок з питань, які не передбачено законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «БК «Люкс» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 березня 2015 року за результатами проведення планової виїзної перевірки ТОВ «БК «Люкс» ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області складено акт за № 1076/09-15-22-03-01/32873823. Однак, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області в рамках здійснення постійного моніторингу якості складання актів перевірок платників податків в квітні поточного року проаналізовано вказаний акт перевірки, за результати чого виявлено недоліки під час проведення планової виїзної перевірки позивача, які описані в листі № 2766/7/09-19-22-04-14 від 23.04.2015 «Про якість складання перевірок», у зв`язку з чим Головним Управлінням ДФС в Івано-Франківській області зобов`язано відповідача: забезпечити дослідження та усунення порушень допущених про проведенні позапланової перевірки ТОВ «БК Люкс» відповідно до вимог нормативних документів ДФС України; організувати проведення службового розслідування із одночасним проведенням документальної позапланової виїзної перевірки на підставі норм п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

На виконання вищевказаного листа Головного управлінням ДФС в Івано-Франківській області, на підставі наказу ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області «Про проведення службового розслідування» від 30.04.2015 № 526, керуючись п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, вимогами наказу ДПІ в м. Івано-Франківську від 10.06.2014 року № 888, відповідачем прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК Люкс» від 19 травня 2015 року № 594. Вказаним наказом зобов`язано начальника відділу аудиту фінансових установ та валютного контролю управління податкового аудиту Куриліва Ю.О. та головного державного ревізора-інспектора Гудз І.О. провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК Люкс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2014, яку розпочати 19.05.2015 та завершити 25.05.2015. На підставі вказаного наказу № 594 від 19.05.2015 відповідачем видано зазначеним працівниками направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до частини 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

В підтвердження факту того, що дохід ТОВ «БК Люкс» не перевищує 20 мільйонів гривень за попередній 2014 рік, позивачем надано копію податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, де в графі доходів проставлений прочерк. Тобто вказаним платником доходу за 2014 рік не отримано. Відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції) не подано судам жодного належного та допустимого доказу, який би існував станом на день прийняття оскарженого наказу про призначення перевірки, в спростування факту отримання позивачем за 2014 рік доходу, що перевищує 20 мільйонів гривень. Крім того, відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження наявності передумов для проведення перевірки, встановлених частиною 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, а також, що позивач є суб`єктом, який ввозить на митну територію України та/або виробляє та/або реалізує підакцизні товари.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, а також того, що контролюючим органом був прийнятий оскаржуваний наказ в межах повноважень та на підставах визначених чинним податковим законодавством, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.2. Пункт 55.2 статті 55.

Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

10.3. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

10.4. Підпункт 78.1.12 пункту 78.1 статті 78.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

11. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина третя Розділу ІІ Прикінцевих положень.

Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуваний наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК Люкс» від 19 травня 2015 року № 594 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

15. Колегія суддів зазначає, що положеннями підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При цьому, рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконання листа Головного управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області № 2766/7/09-19-22-04-14 від 23.04.2015 , на підставі наказу ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області «Про проведення службового розслідування» від 30.04.2015 № 526, керуючись п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та вимогами наказу від 10.06.2014 року № 888, відповідачем прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК Люкс» від 19 травня 2015 року № 594, яким зобов`язано начальника відділу аудиту фінансових установ та валютного контролю управління податкового аудиту Куриліва Ю.О. та головного державного ревізора-інспектора Гудз І.О. провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК Люкс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2014, яку розпочати 19.05.2015 та завершити 25.05.2015. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що всупереч вимог Податкового кодексу України, оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК Люкс» був прийнятий ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області керуючись п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а не контролюючим органом вищого рівня, як того в даному випадку вимагали положення п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що контролюючим органом не було надано жодного належного та достатнього доказу (станом на день прийняття оскарженого наказу про призначення перевірки) на підтвердження факту отримання позивачем за 2014 рік доходу, що перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідачем не було надано доказів в підтвердження наявності передумов для проведення перевірки, встановлених частиною 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, а також, що позивач є суб`єктом, який ввозить на митну територію України та/або виробляє та/або реалізує підакцизні товари.

16. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року у справі № 809/2056/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду