Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2019 року

Київ

справа №808/2328/16

адміністративне провадження №К/9901/33612/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №808/2328/16

за позовом за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Нечипуренко О.М., суддів: Дуляницької С.М., Лазаренко М.С.,) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Чепурнова Д.В., суддів: Чабаненко С.В. Сафронової С.В)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 50894074 від 07.07.2016 про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду згідно виконавчого листа від 29.03.2016 по справі № 808/3517/15.

2. Позовна заява мотивована тим, що у державного виконавця не було підстав для накладення санкцій за невиконання вимог за виконавчим листом № 808/3517/15 виданим 29.03.2016, а тим більше виносити постанову про накладення штрафу у розмірі 1 360,00 грн., оскільки він належним чином був проінформований про неможливість виконання такого рішення, проте не вжив передбачених законом заходів щодо роз'яснення порядку виконання рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що порушень норм Закону України «Про виконавче провадження» при винесені оскарженої постанови допущено не було, а тому підстави для її скасування відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Міністерство екології та природних ресурсів України звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

6. Касаційна скарга аргументована тим, що висновки судів щодо неповідомлення державного виконавця про неможливість виконати рішення суду не відповідають обставинам справи, та спростовуються копією реєстру № 125 на кореспонденцію, направлену через УФС ГУУФЗ Держспецзв'язку.

Позивач був позбавлений можливості виконати рішення суду з вини ПАТ «Запоріжтрансформатор», оскільки останнє не зверталося до Мінприроди із заявою про видачу ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Проте, судами попередніх інстанцій дана обставина проігнорована.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року.

8. Верховний Суд ухвалою від 1 березня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

9. Відповідач ч відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. 21.04.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВГІ № 50894074 з виконання виконавчого листа № 808/3517/15, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 29.03.2016, про зобов'язання Міністерства екології та природних ресурсів України розглянути питання щодо видачі Публічному акціонерному товариству «Запоріжтрансформатор» ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Вказаною постановою боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду.

11. Оскільки боржником за виконавчим провадженням - Міністерством екології та природних ресурсів України, не було виконано рішення суду, не надано доказів виконання рішення суду, та не вказано поважні причини невиконання рішення суду та не надано відповідних підтверджуючих доказів поважності причин, державним виконавцем 26.05.2016 винесено постанову про накладення штрафу ВП № 50894074 у розмірі 680,00 грн.

12. У зв'язку з повторним невиконанням рішення боржником - Міністерством екології та природних ресурсів України без поважних причин, та не надано відповідних підтверджуючих доказів поважності причин, державним виконавцем 07.07.2016 ВП № 50894074 винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі - 1360,00 грн.

13. 08.07.2016 боржнику та стягувачу надіслано вимогу № 455/12 щодо виконання рішення суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

15. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

16. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.

17. Статтею 11 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законів заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

18. Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачаються загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж. на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

19. Відповідно до статті 27 Закону № 1404-VIII, у разі не надання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

20. Частиною 3 статті 75 Закону, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

21. Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 512/5, виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється за умов, визначених статтею 75 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 89 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

22. Стаття 89 Закону № 1404-VIII передбачає відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

23. Згідно даної статті у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

24. Таким чином, у зв'язку із повторним невиконанням Міністерство екології та природних ресурсів України рішення Запорізького окружного адміністративного суду згідно виконавчого листа від 29.03.2016 по справі № 808/3517/15 без поважних причин, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для винесення оскарженої постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 50894074 від 07.07.2016 про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн.

25. Стосовно доводів касатора про те, що судами попередніх інстанцій проігноровано факт повідомлення позивачем державного виконавця про неможливість виконати рішення суду, що підтверджується копією реєстру № 125 на кореспонденцію, направлену через УФС ГУУФЗ Держспецзв'язку, колегія суддів зазначає наступне.

26. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання вимоги державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 455/12 від 26.05.2016 щодо виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду, виданого 29.03.2016 у справі № 808/3517/15, Мінприроди листом від 06.06.2016 № 5/3-6/5257-16 повідомило, що п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що орган ліцензування розробляє проекти ліцензійних умов і змін до них та подає їх в установленому порядку на затвердження Кабінету Міністрів України, в зв'язку з чим Мінприроди розроблено ліцензійні умови провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, які будуть подані в установленому порядку на затвердження Кабінету Міністрів України.

Після винесення рішення у справі № 808/3517/15 та видачі виконавчого листа ПАТ «Запоріжтрансформатор» до Мінприроди із заявою щодо видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами не зверталось.

27. Судами також встановлено, що лист Мінприроди від 06.06.2016 № 5/3-6/5257-16, на який посилається позивач, дійсно значиться у реєстрі № 125 на кореспонденцію, направлену через УФС ГУУФЗ Держспецзв'язку (а.с. 95).

Разом з тим, докази отримання вказаного листа Мінюстом у матеріалах справи вістуні, а тому доводи Мінприроди щодо належного повідомлення державного виконавця про неможливість виконання рішення суду є необґрунтованими.

28. З огляду на вищезазначене, враховуючи вимоги статті 341 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

29. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

31. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

32. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України - залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх