Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.11.2020 року у справі №815/2074/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 815/2074/15

адміністративне провадження № К/9901/40991/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року (суддя Левчук О. А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року (судді: Косцова І. П. (головуючий), Стас Л. В., Турецька І. О.) у справі №815/2074/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАВА" до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАВА" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2015:

- № 0000302202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі434 916,00 грн, з яких 347 933 грн за основним платежем та 86 983,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями

- № 0000312202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 181 989,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 90 995,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, що не підтверджені належними доказами, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 12.03.2015 року № 089/15-03-22-0301/31541491, оформленого за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "УКРКАВА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п.
198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 347 933,00 грн, а також завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 181 989,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами у відсутності факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "КОМТЕЛ", а також включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання сировини (кава зелена, не смажена, для промислової обробки) без їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності на загальну суму ПДВ 41 115,00 грн.

Такого висновку контролюючий орган дійшов у зв'язку з тим, що надані до перевірки акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт і витрати (форма КБ-3) заповнені з порушенням наказів Мінрегіонбуду від 04.12.2009 № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві та від 05.07.2013 року № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ БД.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (ДБН Д.1.1-1-2000), зокрема, в актах відсутня інформація щодо найменування підприємства, установи, ідентифікаційний код ЄДРПОУ, найменування субпідрядника, підпис уповноважених осіб, печатка, в деяких актах відсутній номер та дата договору, на підставі якого здійснювались роботи, а субпідрядник - "ТОВ "Авесбуд" має стан "припинено", відносно посадових осіб вказаного Товариства відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, воно має ознаки фіктивності, адже у нього відсутні основні засоби, виробничі потужності, транспорт, приміщення та трудові ресурси, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Що стосується включення Товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання сировини від компаній-нерезидентів (кави зеленої не смаженої для промислової переробки), висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що в ході перевірки встановлено розбіжності між кількістю вантажу товару по МД та фактично оприбуткованою кількістю вантажу в бухгалтерському обліку.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Судами також було встановлено, що між позивачем контрагентом ТОВ "КОМТЕЛ" було укладено низку договорів підряду, а саме:

- Договір № ДП63 від 28.07.2009 на виконання підрядних робіт. Відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ" зобов'язався виконати комплекс монтажних робот: по монтажу системи контролю доступу (СКД); по монтажу локальної та телефонної мережі; по монтажу та налагодження міні АТС;

- Договір № ДП 105 на виконання підрядних робіт від 01.03.2012. Відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ" зобов'язався виконати роботи по заземленню обладнання;

- Договір № ДП6 на виконання підрядних робіт від 23.07.2012. Відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ", зобов'язався виконати роботи по розширенню під'їзної дороги заводу;

- Договір № ДП8 на виконання підрядних робіт від от 21.12.2012. Відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ" зобов'язався виконати роботи по монтажу систем відеоспостереження цеху пакування;

- Договір ДП 21/05 на виконання підрядних робіт від 21.05.2013. Відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ" зобов'язався виконати роботи по технічному ремонту та обслуговуванню системи енергозабезпечення Заводу який розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Промислова, 14-А;

- Договір ДТО-3 від 05.07.2013, відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ" зобов'язався виконати щомісячне технічне обслуговування і виконання профілактичних робіт, а у разі необхідності ремонту, систем енергозабезпечення, вентиляції та відео спостереження на об'єкті, який розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Промислова, 14-А;

- Договір підряду № 01/06 від 01.06.2013. Відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ" зобов'язався виконати ремонтні/будівельні роботи: по посиленню облицювання фасаду споруди за адресою: м. Іллічівськ, вул. Промислова, 14-А;

- Договір підряду № 31/07/2013 від 31.07.2013. Відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ" зобов'язався виконати ремонтні/будівельні роботи: по капітальному ремонту даху споруди за адресою: м. Іллічівськ, вул. Промислова, 14-А;

- Договір підряду № ДРР-4 від 04.10.2013. Відповідно до умов договору ТОВ "КОМТЕЛ" зобов'язався виконати ремонтні/будівельні роботи: по капітальному ремонту систем вентиляції за адресою: м. Іллічівськ, вул. Промислова, 14-А.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ "КОМТЕЛ" позивач надав копії договорів, податкових накладних, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок вартості виконаних робіт і витрат (форма КБ-За).

Також судами встановлено, що ТОВ "УКРКАВА" включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання сировини (кава зелена, не смажена, для промислової обробки) у постачальників-нерезидентів - компанії "COMPANGNIE MACENTA PRODUCTION" SARLU, Гвінейська республіка, та "Shanghai Surfine Со. LTD", Кітай, на підставі вантажно-митних декларацій: ВМД № 020493 від 16.11.2012, ВМД № 000112 від 04.01.2013, ВМД № 004237 від 20.02.2013, ВМД № 009683 від 18.04.2013, ВМД № 009467 від 16.04.2013, ВМД № 009468 від 16.04.2013, ВМД №012714 від 29.05.2012.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, зазначає про неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "КОМТЕЛ", вказує на розбіжності між кількістю вантажу товару по МД та фактично оприбуткованою позивачем кількістю вантажу (кава) в бухгалтерському обліку.

Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано. В чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 185.1 статті 185.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до Податковий кодекс України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до Податковий кодекс України; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

10.3. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з Податковий кодекс України, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

10.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до Податковий кодекс України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою Податковий кодекс України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог Податковий кодекс України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими Податковий кодекс України.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податковий кодекс України.

11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податкового кредиту.

15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків неправомірно відображено у податковому обліку об'єкт оподаткування податком на додану вартість, або документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

17. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, в апеляцій скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70, 71, 72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Судами встановлено, що спірні господарські операції з ТОВ "КОМТЕЛ" є реальними та підтверджуються долученими Товариством до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

20. Щодо недоліків в заповненні актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт і витрати (форма КБ-3), зокрема, в актах відсутня інформація щодо найменування підприємства, установи, ідентифікаційний код ЄДРПОУ, не вказано найменування субпідрядника (на думку контролюючого органу таким є ТОВ "АВЕСБУД"), підпис уповноважених осіб субпідрядника, відсутня печатка субпідрядника, то такі посилання контролюючого органу суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки, по - перше, вказані документи містять назви підприємств, зокрема позивача, як замовника та ТОВ "КОМТЕЛ", як генпідрядника, код ЄДРПОУ наявний на печатках вказаних підприємств, що містяться на кожному з актів, по - друге, контролюючим органом не надано жодного доказу в підтвердження того, що до виконання робіт, обумовлених договорами підряду, ТОВ "КОМТЕЛ", як генпідрядник, залучав третіх осіб, зокрема і ТОВ "АВЕСБУД", як субпідрядників. Навпаки з первинних документів, наданих позивачем в підтвердження фактичного проведення господарських операцій за договорами підряду, вбачається, що такі проведені саме генпідрядником - ТОВ "КОМТЕЛ ", всі документи підписані директором ТОВ "КОМТЕЛ" та скріплені печаткою ТОВ "КОМТЕЛ".

Враховуючи зазначене посилання контролюючого органу, як на підставу нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "КОМТЕЛ", з огляду на відсутність трудових, матеріальних ресурсів для проведення господарської діяльності у ТОВ "АВЕСБУД" та порушення кримінального провадження відносно ТОВ "АВЕСБУД", не заслуговують на увагу, оскільки фактично позивач не мав жодних правовідносин з ТОВ "АВЕСБУД", не надав контролюючий орган і доказів наявності таких правовідносин між контрагентом ТОВ "КОМТЕЛ" та ТОВ "АВЕСБУД".

21. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

22. Обґрунтовано суди дійшли висновку і про безпідставність доводів контролюючого органу щодо необґрунтованого включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання сировини (кава зелена, не смажена, для промислової обробки) без їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності на загальну суму ПДВ 41 115,00 грн.

Як встановлено судами сплата митних платежів (зборів) та фактичне визначення ваги товару здійснювалось позивачем у різний проміжок часу, різниця у вазі, в свою чергу, була виявлена та належним чином зафіксована відповідно до актів експертиз Іллічівського підприємства Одеської регіональної Торгово-Промислової палити України.

ТОВ "УКРКАВА" до отримання товару та зважування фактично здійснило усі обов'язкові платежі, у тому числі митні, з подальшим включенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання сировини (кава, зелена, не смажена, для промислової переробки).

Оприбуткування товару (кава, зелена, не смажена, для промислової переробки) відбувалось позивачем після фактичного отримання товару, а різниця між заявленим та фактично отриманим обсягом товару була врегульована ТОВ "УКРКАВА" з постачальниками компанією "COMPANGNIE MACENTA PRODUCTION" SARLU, Гвінейська республіка, та "Shanghai Surfine Со. LTD", наступними документами:

- Відповідно до митної декларацій №009683 від 18.04.2013 та №009668 від
16.04.2013 з компанією "COMPANGNIE MACENTA PRODUCTION" SARLU, було підписана додаткова угода №5 22.04.2013 до Контракту №2 від 04.01.2012, щодо заліку;

- Відповідно до митної декларацій №000112 від 04.01.2013 року та №012714 від
29.05.2013 року з компанією WEST EAST COMMUNICATION LLP та "COMPANGNIE MACENTA PRODUCTION" SARLU був підписаний договір про переведення боргу від 27.02.2014;

- Відповідно до митної декларації №004237 від 20.02.2013 року - з боку компанії "Shanghai Surfine Со. LTD" відповідно до додаткової угоди №1 від 18.03.2013 до Контракту №10-05 від 12.10.2012 повернуті кошти за недопоставлений товар.

Таким чином, формування податкового кредиту позивачем відбувалось у відповідності до вимог п. 187.8 ст.187, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, тобто датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

23. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено спірні господарські операції позивача, за якими Товариством було сформовано дані податкового обліку, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а наведені скаржником доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі № 815/2074/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова