Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №810/1147/17

адміністративне провадження №К/9901/1022/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року у складі судді Панченко Н.Д. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів Парінова А.Б.. Беспалової О.О., Губської О.А. у справі №810/1147/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт оіл»» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

27 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт оіл» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної службі (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року №0008861405 про застосування штрафних санкцій у розмірі 37 413 грн 98 коп., з мотивів протиправності та безпідставності його прийняття.

28 липня 2017 року постановою Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства задоволений частково, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 23 грудня 2016 року № 0008861405 у частині визначення позивачеві штрафу у розмірі 37412 грн 98 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30 листопада 2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 23 грудня 2016 року № 0008861405 у частині визначення позивачеві штрафу у розмірі 15 606 грн 48 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із правомірності застосування штрафу податковим органом за не ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у сумі 21806 грн 50 коп. та безпідставне застосування штрафу у розмірі 15606 грн 48 коп. на підставі статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок недоведеності правопорушення щодо не ведення або порушення порядку ведення обліку товарів.

19 грудня 2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанови суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заявник касаційної скарги посилається на порушення застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

Відзив від позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

18 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №810/1147/17, яка надійшла на адресу Верховного Суду 26 квітня 2018 року.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що спірне податкове повідомлення - рішення від 23 грудня 2016 року №0008861405 прийняте податковим органом на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, акта фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального 28 листопада 2016 року АЗК, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 6, результати якої викладені в акті перевірки від 12 грудня 2016 року № 0160/28/10/РРО/39436796.

Касаційний перегляд здійснюється в межах доводів касаційної скарги, в частині застосування штрафу податковим органом у розмірі 15 606 грн 48 коп. за порушення пункту 12 статті 3 та на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР, правомірність застосування якого підтверджена судом апеляційної інстанції.

Порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР полягає за позицією податкового органу у ненаданні до перевірки накладних на товар на загальну суму 7803,24 грн, перелік якого наведено у додатку до акта перевірки.

Оцінюючи спірні правовідносини суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися на не підтвердженні податковим органом порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Суди попередніх інстанцій установили, що облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється позивачем у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996-ХІV, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95-ВР.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що встановлена статтею 20 Закону № 265/95-ВР, санкція застосовується до юридичної особи за умови не ведення обліку товарів або ведення його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9. Відсутність правопорушення стосовно не ведення або порушення порядку ведення обліку товарів в розумінні пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій за положеннями статті 20 цього Закону.

Посилання відповідача на порушення застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР є неприйнятним з огляду на те, що приписи цієї норми до спірної господарської операції, яка покладена відповідачем в основу застосування штрафу та є предметом касаційного провадження, жодного відношення не має.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі №810/1147/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер