Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2019 року

Київ

справа №823/426/17

провадження №К/9901/22647/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Гаврилюка В. О., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Горяйнова А. М. (головуючий), Кузьмишиної О. М., Файдюка В. В.

І. Суть спору:

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі також ГУ ДФС у Черкаській області, відповідач), у якому просив:

1.1. визнати неправомірними дії ГУ ДФС у Черкаській області щодо відмови у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проходження ним медичного огляду військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» для визначення факту пов'язаності його захворювання та проходження служби в оперативному управлінні ГУ ДФС в Черкаській області;

1.2. зобов'язати ГУ ДФС у Черкаській області видати ОСОБА_1 направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області».

2. В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на протиправність відмови відповідача на неодноразові звернення позивача у наданні направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією як особі, що звільнилась із органів податкової міліції.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні з огляду на відсутність правових підстав для задоволення вказаних звернень позивача.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу викриття економічних злочинів ГУ ДФС у Черкаській області.

5. На підставі рапорту позивача від 26 вересня 2016 року наказом від 28 вересня 2016 року № 69-о/пм позивача звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройний Сил України з постановкою на військовий облік за підпунктом «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (за власним бажанням).

6. У вказаному рапорті ОСОБА_1 також зазначив, що від проходження військово-лікарської комісії відмовляється, оскільки вважає себе здоровим. Аналогічну інформацію позивач зазначив у наданій відповідачеві розписці.

7. Також суди встановили, що позивач із 2015 року хворіє на цукровий діабет типу І.

8. З метою встановлення причинного зв'язку між захворюванням та проходженням служби в органах податкової міліції ОСОБА_1 звертався до ГУ ДФС у Черкаській області із заявами про видачу йому направлення на проходження військово-лікарської комісії (далі також ВЛК).

9. Так, 27 жовтня 2016 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Черкаській області із заявою про надання направлення на проходження медичного огляду ВЛК для подальшого оформлення пенсії.

10. Листом від 7 листопада 2016 року № 21862/23-00-04-216 ГУ ДФС у Черкаській області повідомило позивача про те, що законні підстави для видачі направлення на медичний огляд до військово-лікарської комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» відсутні, оскільки ОСОБА_1 у власноруч складеному рапорті про звільнення зазначив, що від проходження військово-лікарської комісії відмовляється.

11. 26 грудня 2016 року позивач подав скаргу на вказаний лист ГУ ДФС у Черкаської області.

12. 27 грудня 2016 року повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повторно розглянути заяву про видачу зазначеного направлення.

13. Листом від 16 січня 2017 року № 56/23-00-22-009 ГУ ДФС у Черкаської області відмовило ОСОБА_1 у видачі направлення на медичний огляд із посиланням на те, що таке видається співробітникам податкової міліції, які на час звернення за направлення на медичний огляд проходять службу в органах податкової міліції.

14. Також ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою від 6 лютого 2017 року, у якій зазначив, що як колишній працівник органів внутрішніх справ має право на проходження обстеження та військово-лікарської експертизи на предмет пов'язаності захворювання із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

15. ГУ ДФС у Черкаській області листом від 6 березня 2017 року № 5050/23-00-04-216 повідомило ОСОБА_1, що законні підстави для видачі направлення на медичний огляд до ВЛК ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» відсутні.

16. Не погоджуючись із зазначеними діями ГУ ДФС у Черкаській області, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2017 року позов задовольнив частково:

17.1. визнав протиправними дії ГУ ДФС у Черкаській області щодо відмови у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проходження ним медичного огляду військово-лікарською комісією ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» для визначення факту пов'язаності його захворювання та проходження служби в оперативному управління ГУ ДФС в Черкаській області;

17.2. зобов'язав ГУ ДФС у Черкаській області видати ОСОБА_1 направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області»;

17.3. у задоволенні решти вимог відмовив.

18. Ухвалюючи це рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на проходження обстеження та військово-лікарської експертизи на предмет пов'язаності його захворювання із проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, а ГУ ДФС у Черкаській області протиправно відмовило йому в наданні відповідного направлення.

19. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 червня 2017 року змінив постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року:

19.1. виклав абзац другий її резолютивної частини наступним чином: «Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області щодо не направлення заяв від 27 жовтня 2016 року і 06 лютого 2017 року та особової справи ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії за місцем його проживання»;

19.2. в іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року залишив без змін.

20. Таке своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що Черкаський окружний адміністративний суд, дійшовши в цілому правильних висновків, допустив помилку в порядку, в якому особа, звільнена зі служби, реалізує своє право на проходження військово-лікарської комісії.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

21. ГУ ДФС у Черкаській області подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

22. У скарзі автор просить скасувати оскаржувані судове рішення та ухвалити рішення про відмову в позові.

23. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивач при звільненні зі служби не скористався правом на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, а підстави для направлення його на проходження після звільнення були відсутні.

24. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Джерела права й акти їх застосування

25. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. На час звільнення позивача зі служби, звернення до відповідача із заявами про видачу направлення на проходження військово-лікарської комісії та вирішення справи судом першої інстанції, спірні правовідносини були врегульовані Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 лютого 2001 року № 85 (надалі - Положення, Порядок відповідно).

27. Відповідно до пункту 1.2 Положення військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців Національної гвардії України, осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

28. Основним завданням військово-лікарської комісії є проведення військово-лікарської експертизи з метою, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та осіб рядового і начальницького складу, що звільнилися зі служби (пункт 1.3.5 Положення).

29. За приписами абзацу другого пункту 1.4 Порядку направлення на медичний огляд за формою (додаток 7) здійснюють відповідні підрозділи по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ, командири і начальники штабів частин Національної гвардії України.

У направленні на медичний огляд повинні бути чітко вказані мета і питання, які підлягають розгляду на ВЛК, а саме: огляд кандидата на службу, огляд при переміщенні по службі, при призначенні на посаду осіб, які закінчили навчальні заклади МВС, при висуненні на керівну посаду - передбачувану посаду, графа Розкладу хвороб, згідно з якою слід здійснювати медичний огляд; на осіб, що звільняються від служби, - вислуга років і причина звільнення, час служби у Збройних Силах, СБУ, Національній гвардії України інших військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства колишнього СРСР та України (далі - Збройні Сили), в органах внутрішніх справ, у тому числі в діючій армії; на осіб, які приймаються на службу після звільнення з лав Збройних Сил, а також колишніх осіб рядового й начальницького складу ОВС - коли і з якої причини звільнений у запас, дані про проходження ВЛК у минулому; на осіб, які вступають до навчальних закладів МВС, - назва закладу освіти і факультету.

30. За змістом пункту 1.77 Порядку у всіх випадках при медичному огляді осіб рядового й начальницького складу, військовослужбовців, коли їм встановлено діагноз, військово-лікарська комісія визначає причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва).

31. Згідно з пунктом 1.52 Порядку якщо колишній працівник органів внутрішніх справ із числа осіб рядового й начальницького складу порушує питання про визначення його придатності до служби чи перегляд постанови ВЛК, винесеної на час його фактичного звільнення з органів внутрішніх справ, то підрозділ по роботі з особовим складом органу внутрішніх справ за місцем проживання такої особи направляє до відповідної ВЛК, яка знаходиться в місцевості, де він мешкає, його заяву та особову справу, а на пенсіонерів МВС, крім того, пенсійну справу, картку амбулаторного хворого (медичну книжку), акти медичного огляду за період служби та інші медичні документи. ВЛК за потреби додатково запитує і разом з головними спеціалістами Управління охорони здоров'я (відділу) служби вивчає подані документи. Якщо при цьому встановлено, що є підстави для задоволення прохання, то ВЛК дає експертну оцінку цим документам після стаціонарного обстеження з метою встановлення його придатності до служби на період звільнення. Рішення ВЛК оформляється протоколом і довідкою (додаток 11) у 3-х примірниках. При цьому військово-лікарська комісія виносить постанову про придатність особи до служби в органах внутрішніх справ та причинний зв'язок її захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва) зі службою.

32. Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

VI. Висновок Верховного Суду

33. Зі змісту пунктів 1,4, 1.52 Порядку висновується, що особи рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, що звільнилися зі служби, мають право на проходження військово-лікарської комісії виключно з такою метою:

1) вирішення питання про повторне прийняття на службу;

2) перегляд постанови ВЛК, винесеної на час звільнення.

34. Натомість указані обставини в спірних правовідносинах відсутні.

35. Як уже зазначено, звільняючись із служби в податковій міліції, позивач двічі відмовився від проходження медичного огляду ВЛК і, відповідно, такий не проходив.

36. За таких обставин і наведеного правового врегулювання відповідач не мав правових підстав ані видавати ОСОБА_1 направлення на проходження медичного огляду ВЛК, ані направляти відповідну заяву та особову справу до ВЛК за місцем його проживання.

37. Отже, Верховний Суд констатує, що суди першої й апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

38. Таким чином, зважаючи на приписи статті 351 КАС України, касаційну скаргу ГУ ДФС у Черкаській області слід задовольнити, скасувавши оскаржувані судові рішення із ухваленням у справі нового рішення про відмову в позові.

VII. Судові витрати

39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 260, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 823/426/17 скасувати.

3. Ухвалити у справі № 823/426/17 нове рішення.

4. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Білоус