Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.07.2020 року у справі №636/4146/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 636/4146/19

адміністративне провадження № К/9901/14281/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Липецького відділення поліції Харківського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківський області лейтенанта поліції Почуєва Костянтина Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 (колегія суддів у складі: Донець Л. О., Бенедик А. П., Кононенко З. О.),

УСТАНОВИЛ:

Обставини справи

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Липецького відділення поліції Харківського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківський області лейтенанта поліції Почуєва К. Ю., третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 176027 від 16.06.2019; провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) стосовно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн та понесені судові витрати.

Чугуївський міський суд Харківської області рішенням від 20.01.2020 адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись із рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від
20.01.2020 Головне управління Національної поліції в Харківський області
10.04.2020 подало апеляційну скаргу.

Водночас, з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 20.01.2020.

Також ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху, з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Зазначено, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, з викладенням апелянтом підстав поважності причини пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою, та надання відповідних доказів.

07.05.2020 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Скаржник, на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, подав заяву про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою та зазначив підстави поважності причини пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою.

В обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник вказує на такі обставини: помилкове роз'яснення суду першої інстанції в резолютивній частині рішення про право на оскарження в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення; отримання вказаного рішення відповідачем
13.02.2020, подання ним апеляційної скарги 03.03.2020 (на дев'ятнадцятий день з дня отримання рішення відповідно до роз'яснень суду); з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 в задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 20.01.2020 відмовлено. Визнано неповажними вказані апелянтом причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 20.01.2020.

Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Суд зазначив, що Головне управління Національної поліції в Харківській області не є учасником справи, проте має право на апеляційний перегляд справи, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. Суд відхилив доводи скаржника щодо помилкового роз'яснення суду першої інстанції в резолютивній частині рішення строку на його оскарження та отримання вказаного рішення відповідачем 13.02.2020, подання ним апеляційної скарги 03.03.2020, застосування пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, оскільки це стосується пропуску строку на апеляційне оскарження відповідача, а не Головного управління Національної поліції в Харківській області. Крім того, суд зазначив, що регулювання постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 правовідносин, що виникли пізніше в часі, аніж право на оскарження у заявника, не обґрунтовує поважність підстав пропуску апеляційної скарги до 12.03.2020, тоді як право на оскарження виникло
20.01.2020. Отже, суд дійшов висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 20.01.2020.

Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 вказані причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 20.01.2020 визнано неповажними, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулося до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 16.09.2019, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою наступне: Головне управління Національної поліції в Харківській області участі у розгляді справи в суді першої інстанції не брало, а в апеляційній скарзі зазначено, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про обов'язок Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в позові об'єднано вимоги про скасування постанови суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та відшкодування моральної шкоди; справа про скасування постанови відноситься до категорії термінових справ і строк оскарження 10 днів, а справа про відшкодування моральної шкоди може розглядатися за правилами спрощеного чи загального провадження та строк на оскарження становить 30 днів; суд першої інстанції розглядав справу не як термінову у строк 10 днів, а у строк більше двох місяців; суд першої інстанції зазначив, що строк на оскарження рішення 30 днів; Головне управління Національної поліції в Харківській області не отримувало рішення по справі і про вказане рішення довідалося тільки із рапорту інспектора Липецького відділення поліції Харківського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківський області лейтенанта поліції Почуєва К. Ю., який надійшов до Головного управління Національної поліції України в Харківській області
07.04.2020, а апеляційна скарга була подана 10.04.2020, тобто на третій день, як Головне управління Національної поліції в Харківській області довідалося про рішення суду, яким вирішено його обов'язок на відшкодування шкоди. Крім того, скаржник посилається на те, що з 12.03.2020 в Україні діє карантин і відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України строк на подання апеляційної скарги продовжується на період дії карантину.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27.11.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 293 КАС України.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 295 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності урегульовані статтею 286 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Статтею 271 КАС України встановлено, що у справах, визначених Статтею 271 КАС України, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Як уже зазначено, у цій справі скаржник 10.04.2020 подав апеляційну скаргу на рішення суду від 20.01.2020. Рішення суду першої інстанції скаржник не отримував.

Другий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 286 КАС десятиденний строк на апеляційне оскарження та не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження.

Суд касаційної інстанції зазначає таке, що дійсно стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина 4 якої встановлює спеціальний стосовно статті 295 КАС України строк апеляційного оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Надаючи оцінку рішенню суду апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що Головне управління Національної поліції в Харківській області участі у розгляді справи в суді першої інстанції не брало, а в апеляційній скарзі зазначало, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь позивача відшкодування моральної шкоди та витрати на правничу допомогу.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з посиланням апеляційного суду в ухвалі від 12.05.2020 про відмову в задоволенні заяви Головного управління Національної поліції України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на "принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами".

Верховний Суд вважає за необхідне відмітити, що в даній справі, з врахуванням положень статей 286, 293, частини 3 статті 295 КАС України, вказаний принцип не може бути застосовано, оскільки Головне управління Національної поліції України в Харківській області не було стороною у справі при її розгляді в суді першої інстанції та було позбавлено можливості відстоювати свої права та інтереси, в тому числі і оскаржувати ухвалене у справі судове рішення.

Зважаючи на наведене колегія суддів зазначає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження особою, яка не брала участі у справі та, відповідно, не отримувала копію судового рішення, підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав. При цьому ретельній оцінці підлягає кожний з доводів особи, яка клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження, з наведенням аргументів в разі відхилення таких доводів.

Скаржник зазначає, що про рішення суду першої інстанції він дізнався із рапорту інспектора Липецького відділення поліції Харківського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківський області лейтенанта поліції Почуєва К. Ю., який є позивачем у даній справі, 07.04.2020, при цьому апеляційну скаргу подало 10.04.2020.

Таким чином, зважаючи на те, що участь у розгляді справи в суді першої інстанції Головне управління Національної поліції України в Харківській області не брало, про рішення суду дізналося 07.04.2020 із рапорту інспектора Липецького відділення поліції Харківського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківський області лейтенанта поліції Почуєва К. Ю., тому суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку апелянт вжив усіх залежних від нього заходів щодо якнайшвидшого подання апеляційної скарги, натомість суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім обставинам справи, хоча оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Отже, Верховний Суд вказує на безпідставність та передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у зв'язку із пропуском позивачем строку на апеляційне оскарження.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 640/11762/19.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2019 скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ. М. Мельник-Томенко А. В. Жук Н. М. Мартинюк