ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 804/4019/17

адміністративне провадження № К/9901/3120/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 ( суддя Кононенко О. В. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 (головуючий суддя Білак С.В., судді: Шальєва В.А. Олефіренко Н.А.) у справі № 804/4019/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 03.02.2017 № 110100001/2017/200008/1 про коригування митної вартості товару;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС від 03.02.2017 № 110100001/2017/00048.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із оскаржуваною карткою відмови від 03.02.2017 року № 110100001/2017/00048 та рішенням про коригування митної вартості товару від 03.02.2017 року № 110100001/2017/200008/1, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки митницею прийняті необґрунтовані рішення про коригування митної вартості товарів, надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017, позов задоволено: скасовано картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.02.2017 року № 110100001/2017/00048; скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 03.02.2017 року № 110100001/2017/200008/1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав про те, що за результатами перевірки документів та відомостей доданих до декларації від 30.01.2017, з урахуванням положень ст.337 Митного Кодексу України, встановлено розбіжності та неповні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема заявка на перевезення не мітить переліку послуг морського перевезення, що є необхідним з урахування 2-ох коносаментів та наявності перевантаження з одного судна на інше, а лист експедитора не є тим документом, який надається на підтвердження інформації зазначеної у графі 20 ДМВ та не містить переліку послуг, які надавались під час перевезення, у зв`язку з чим митну вартість імпортованого позивачем товару було скориговано.

Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій - обґрунтованими та законними.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 28.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" та компанією GUANGZHOU ОСТ GLASSWARE INDUSTRIAL CO., LTD, був укладений контракт № 3003- GL/CHT на постачання продукції, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купляє на умовах поставки FOB Nanjing, China товари визначеними в специфікаціях.

Позивачем на підставі контракту від 28.04.2016 № 3003- GL/CHT на постачання продукції та специфікації від 18.11.2016 №1-ОСТ за митною декларацією № 110100001/2017/201911 від 30.01.2017 було заявлено до митного оформлення товар - посуд столовий для пиття - чашки зі звичайного скла, механічного виготовлення, неограновані, оздоблені малюнком: - арт. OCT-GIOFP ; склянка скляна, об`єм 310 мл., оздоблена малюнком - 27 936 шт.; - арт. OCT-G1809P; набір склянок, 6 шт., об`єм 260 мл., оздоблені малюнком.

Разом із ВМД позивачем надані митному органу наступні документи:

1. Зовнішньоекономічний контракт від 28.04.2016 № 3003-GL/CH;

2. Специфікація до зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2016 № 1- ОСТ;

3. рахунок-фактура (інвойс) від 02.12.2016 № OCTGZ1202003;

4. міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 27.01.2017 № 3563;

5. коносамент від 07.12.2016 № SSHA2886867;

6. договір транспортного експедирування від 21.07.2010 №2107/10;

7. банківський платіжний документ рахунок від 22.11.2016 № 2092;

8. банківський платіжний документ рахунок від 16.12.2016 № 2226;

9. рахунок від 30.01.2017 № СФ-1751 на оплату транспортно-експедиційних послуг по території України;

10. рахунок від 30.01.2017 № СФ-1750 на оплату морського перевезення;

11. генеральний договір добровільного страхування вантажів від 01.02.2016 року № 01г6д.

У митній декларації від № 110100001/2017/201911 від 30.01.2017 зазначено митну вартість (за основним методом) за ціною контракту використовуючи відомості контракту - 0,7755 дол. США/кг.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації відповідачем було встановлено наступні розбіжності та неповні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості:

1. Відповідно до умов контракту 28.04.2016 №3003-GL/CH товар поставляється на комерційних умовах постави FOB Nanjing, Китай. До порту прибуття надійшло судно СМА CGM TAGE, на відміну від того, що вийшло з порту відправлення Nanjing, China (XIN DONG FANG 2 HAO), при цьому в документах, наданих до митного оформлення відсутні документи та інформація щодо врахування вартості перевантаження в проміжних портах.

2. Пунктом 1.2 договору транспортного експедирування від 21.07.2010 №2107/10 передбачено наявність Заявки на перевезення вантажу, зразки якої наведені в доповненнях №№ 1 та 2 до договору. Серед документів, наданих до митного оформлення, відсутні доповнення до договору та Заявка.

3. Відповідно до пункту 4.1. контакту від 28.04.2016 №3003-GL/CH продавець повинен письмово проінформувати покупця про відвантаження товару за 7 днів до дати відвантаження. А також разом з іншими документами продавець на виконання п.4.2.2 контракту повинен надати сертифікат про походження товару. Письмове повідомлення продавця про дату відвантаження та сертифікат про походження товару не надано.

4. У платіжному дорученні від 22.11.2016 №2092 серед інших документів, за якими проводилась попередня оплата за товар, зазначено інвойс (проформа) від 18.11.2016 №OCTGZSC20160714-01, який також відсутній серед документів, наданих до митного оформлення.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпропетровська митниця надала електронне повідомлення з вимогою про надання у 10 - денний термін додаткових документів, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

02.02.2017 позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС було надано: лист від 31.01.2017 № 3101-8 від ТОВ "ТТЛ Україна"; доповнення №1,2 до зовнішньоекономічного контракту; заявку на перевезення; переклад коносаменту; переклад інвойсу від 20.10.2016 № АТВ047; висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 02.02.2017 № ГО-267/2; прайс-лист; проформа-інвойс; сертифікат походження товару.

26.12.2016 Дніпропетровська митниця своєю карткою №110100001/2017/00048 відмовила у митному оформленні товару за його товарною вартістю та прийняла рішення про визначення митної вартості товару № 110100001/2017/200008/1, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом 2-ґ.

Позивача було повідомлено про те, що він має право звернутись до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Також, повідомлено про те, що він має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості митному органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Позивач скористався наданим правом і товар був випущений у вільний обіг за МД від 03.02.2017 № 110100001/2017/202348.

Протягом строку дії гарантійних зобов`язань позивач звернувся до митниці з листом від 20.04.2017 №20-04/17-1 для перегляду рішення про коригування митної вартості від 03.02.2017 №110100011/2016/200008/1 та надав копії таких документів:

- заявки на перевезення вантажу морським транспортом від 12.12.2016 №14354/51818;

- договору транспортного експедирування від 21.07.2010 №2107/10, що надавались до митного контролю;

- платіжні доручення від 03.02.2017 №212117 та від 03.02.2017 №212121;

- копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000162 та №ОУ- 0000163;

- митної декларації країни відправлення з перекладом.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, позивача листом від 27.04.2017 року №781/10/04-50-19-01 було повідомлено про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 03.02.2017 №110100001/2017/200008/1 у зв`язку із наступним:

1. До митного оформлення надано копії коносаментів від 07.12.2016 №SSHA2886867 та від 23.01.2017 №ODS-038. У наданій копії митної декларації країни відправлення наявні відомості щодо коносаменту COSU6016447200, що не надавався декларантом до митного контролю;

2. Наявні розбіжності щодо найменування транспортного засобу у наданих декларантом коносаментах (коносамент від 07.12.2016 №SSHA2886867 (XIN DONG FANG 2 НАО / 0502Е), коносамент від 23.01.2017 №ODS-038 (СМА CGM TAGE)), що свідчить про перевантаження товару та пов`язані з цим витрати, що є складовими митної вартості;

3. Надана заявка на перевезення вантажу морським транспортом №14354/51818 (на маршруті Nanjing (Китай) - Дніпропетровськ (Україна)), складена клієнтом ТОВ "АТБ-маркет" та експедитором ТОВ "ТГЛ Украина" 12.12.2016. При цьому, згідно відомостей коносаменту №SSHA2886867, фактичне відвантаження партії товару здійснено 07.12.2016;

4. З датою фактичного відвантаження партії товару не кореспондується дата складання - 20.12.2016 заяви на страхування окремого перевезення вантажу №1827 (на маршруті Nanjing (Китай) - Дніпропетровськ (Україна));

5. Наданий прайс-лист зазначеної компанії від 01.11.2016 містить цінову інформацію виключно стосовно номенклатури одиниць товару, що постачаються за специфікацією від 18.11.2016 №1-ОСТ до зовнішньоекономічного контракту від 28.04.2016 №3003-GL/CH та інвойсом від 02.12.2016 №OCTGZ20161202003.

6. Наданий декларантом висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 02.02.2017 №ГО-297/2, яким підтверджено заявлений рівень вартості товару, ґрунтується на інформації прайс-листа "GUANGZHOU ОСТ GLASSWARE INDUSTRIAL CO., LTD" та Інтернет-сайту http://www.made-in-china.com, що є он-лайн платформою для бізнесу, "провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів", створювати власні профілі на якому мають можливість будь-які компанії та реєструватися будь-які користувачі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару (в тому числі додатково), прийшли до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

У справі, що розглядається судами встановлено, що позивачем до суду надано договір транспортного експедирування від 21.07.2010 № 2107/10 укладений з ТОВ "ТГЛ Україна", згідно з умовами якого експедитор за плату і за рахунок клієнта зобов`язався виконати, а при необхідності - також організувати виконання визначених даним договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобов`язався прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Заявкою на перевезення вантажу морським транспортом №14354/51818 від 12.12.2016 року до договору від 21.07.2010 року № 2107/10, сторони визначили маршрут перевезення (Нанджинг, Китай - Дніпропетровськ, Україна) та вартість перевезення включаючи плату експедитору, отже будь-які витрати, під час перевезення вантажу за маршрутом Нанджинг, Китай - Дніпропетровськ, Україна, в тому числі перевантаження з одного судна на інше, покладаються на експедитора.

При цьому, листом від 31.01.2017 № 3101-8 ТОВ "ТГЛ Україна" повідомило, що всі можливі затрати по контейнеру GESU5723563 на перевалку, вивантаження, завантаження та/або зберігання контейнеру в проміжних портах на всьому шляху слідування включені у вартість послуг морського перевезення.

Отже, судами правильно встановлено, що позивачем надані документи, які у повному обсязі підтверджують транспортні витрати, а саме: договір транспортного експедирування від 21.07.2010 року № 2107/10 між ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" та ТОВ "ТТЛ Україна"; рахунок - фактуру від 30.01.2017 року № СФ-1750; рахунок - фактуру від 30.01.2017 року № СФ-1751; коносамент №SSHA2886867.

Доводи відповідача щодо розбіжностей та невідповідності форми заявки на перевезення вантажу морським транспортом зразку наведеному у доповненні № 2 до договору транспортного експедирування від 21.07.2010 2107/10 Суд оцінює критично, оскільки заявка не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом та не обгрунтовує неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом внаслідок цієї обставини.

Враховуючи викладене, твердження митного органу про неможливість визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем, із застосуванням першого методу є безпідставними, а відтак висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для скасування рішення про коригування митної вартості 03.02.2017 року № 110100001/2017/200008/1 та визнання протиправною і скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС від 03.02.2017 року № 110100001/2017/00048 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі Митницею не доведена, що, в свою чергу, також унеможливлює задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 328, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 у справі № 804/4019/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді В.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник