Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2018 року у справі №815/199/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №815/199/18

провадження №К/9901/58458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Радчука А. А. від 26 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Осіпова Ю. В., Бойка А. В., Єщенка О. В. від 18 липня 2018 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України від 21.04.2017 року № 41 в частині відмови в призначенні їй одноразової грошової допомоги, пов'язаної зі смертю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України від 21.04.2017 року в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, пов'язаної зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2.

Зобов'язано Комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, пов'язаної зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2.

3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та на час його смерті (ІНФОРМАЦІЯ_1) норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачали право членів сім'ї військовослужбовця у разі його загибелі (смерті) після звільнення з військової служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, на отримання одноразової грошової допомоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 у період з 1983 року по 1999 рік проходив службу у Збройних Силах України, а з 1998 року - у складі миротворчої місії у Югославії.

6. У вересні 2014 року ОСОБА_2 відповідно до наказу військового комісара Суворовського районного військового комісаріату м. Одеси від 02.09.2014 року №37 був призваний на військову службу в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини 2317БтРо (м. Роздільна Одеської області).

7. З 24.09.2014 року по 13.11.2014 року ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в складі в/ч пп В2317, яка безпосередньо зарахована до сил та засобів, які беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в секторі "М".

8. В результаті проведення огляду військо-лікарською комісією (хірургічного профіля) Військово- медичного клінічного центру Південного регіону за розпорядженням начальника ВМКЦ Південного регіону ОСОБА_3 було встановлено діагноз: "рак середнє-ампулярного відділу прямої кишки" T3N0M0G2, IIB ст., II клин група; "функціонуюча ілеостома" в правій боковій ділянці живота після операції лапароскопії, резекції прямої кишки з формуванням сигморектоанастомозу, ілеостомії. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. На підставі статей 8-6,52-а графи II "Розкладу хвороб" зроблено висновок, що ОСОБА_2 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказане підтверджується Свідоцтвом про хворобу № 732.

9.31.03.2015 року, на підставі постанови ВЛК Військово-медичного клінічного госпіталю Південного регіону, наказом командира військової частини польова пошта В2317 (по стройовій частині) №91 ОСОБА_2 було звільнено та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (за станом здоров'я).

10. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від
22.11.2016 року серії НОМЕР_1, актовий запис №11825.

11. Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №684 від 22.12.2016 року захворювання старшого прапорщика у відставці ОСОБА_2, яке призвело до смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини.

12.01.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського обласного військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.

13.21 квітня 2017 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що на час смерті ОСОБА_2 не був військовослужбовцем, про що складено протокол. № 41.

14. Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. У касаційній скарзі Міністерство оборони України зазначає, що відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті чоловік позивача не був військовослужбовцем. Законодавством України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби.

16. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України ОСОБА_1 не надала.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Питання одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві урегульоване нормами статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

19. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на її отримання.

20. Пунктами 1,2 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

21. Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.

22. Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер.

Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.

23. Норми статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку з складністю їх конструкції допускають неоднозначне трактування, внаслідок чого і виник спір. Проте, на переконання суду інше тлумачення вказаної норми, ніж зазначене судом, не відображало б мети законодавця при прийнятті статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

24. Якби законодавець пов'язував право сім'ї на допомогу лише з фактом смерті (загибелі) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті, він би обмежився запровадженням норм про наявність відповідного права у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.

25. Натомість, закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. Отже, можна зробити висновок, що в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

26. Встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 дійсно не був військовослужбовцем, проте його захворювання, яке призвело до смерті, було безпосередньо пов'язане із виконанням ним обов'язків військової служби.

27. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на її отримання.

28. Пунктами 1,2 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

29. Згідно зі статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, у випадках, зазначених у статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

30. Положеннями частини 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

31. Частиною 1 статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено підстави, за якими призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Нормами цієї статті визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

32. Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), яку було прийнято на виконання частини 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

33. Аналіз зазначених норм свідчить про те одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, в тому числі після звільнення такої особи з військової служби.

34. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 761/18099/15-а.

35. З урахуванням того, що право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім'ї військовослужбовця не залежить від наявності останнього на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов'язане з наявністю зв'язку між смертю особи та захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов'язків військової служби, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року - без змін.

Поновити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний