Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2019 року у справі №826/13815/17

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2019 року

Київ

справа №826/13815/17

адміністративне провадження №К/9901/14794/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів - Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Ключкович В. Ю., судді - Губська О. А., Беспалов О. О.)

у справі №826/13815/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28 квітня 2017 року №45446-1305; стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду судові витрати у сумі 640
грн.

Відповідач, не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам ст. 296 КАС України (до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору) та надано скаржнику строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 13 лютого 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог зазначеної ухвали, 21 лютого 2019 року відповідач подав клопотання про продовження строку для усунення недоліків, в обґрунтування вимог якого скаржник посилався на обмежене фінансування, труднощі та тривалість процедури в отриманні необхідних сум для сплати судового збору від розпорядника бюджетних коштів.

Оскільки скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, викладені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року повернуто особі, яка її подала.

Ухвала про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржувалась.

В подальшому, відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року (вх. №0314/34564/19 від 01 квітня 2019 року).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником пропущений встановлений ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження, а наведені скаржником причини пропуску цього строку не є неповажними.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративну справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

05 серпня 2019 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач зазначає про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Строк на апеляційне оскарження встановлений ст. 295 Кодексу адміністартивного судочинства України (далі - КАС України).

Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у випадку, якщо апеляційна скарга подана поза межами строків, установлених ст. 295 КАС України, вона залишається без руху, при цьому скаржник протягом десяти днів з дня вручення ухвали має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. У разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції визнавши неповажними наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку, доданому до апеляційної скарги, причини пропуску строку на апеляційне оскарження мав залишити апеляційну скаргу без руху та надати скаржнику строк зазначення інших підстав його пропуску.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження передбачених пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").

Обґрунтовуючи висновки про порядок вирішення судом питання про прийняття справи до провадження, у рішенні від 08 грудня 2016 року у справі "ТОВ "Фріда" проти України" (заява № 24003/07) Європейський суд з прав людини зазначив, що право заявника на перегляд справи не може бути обмежене надмірним формалізмом суду в оцінці матеріалів звернення, оскільки такий підхід порушує пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції не є такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана неправильно, а тому наявні підстави для її скасування з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 343, 345, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2019 року - скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова