ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 803/50/17

адміністративне провадження № К/9901/22356/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (головуючий суддя - Гудима Л.Я., судді - Пліш М.А., Святецький В.В.).

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світязь» (далі - ТОВ «Світязь») звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 січня 2017 року №018102 та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки транспортного засобу посадовими особами Укртрансбезпеки у Харківській області водій надав для огляду всі необхідні товаросупровідні документи та облікові дані по автомобілю, що були зафіксовані на Волинській митниці митний пост «Ягодин», через яку слідував автомобіль з Польщі. Разом з тим, позивач зазначає, що водію не було видано довідку результатів здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу із зазначенням часу і місця його проведення; не були пред`явлені на вимогу водія сертифікат відповідності на території України та дійсне свідоцтво про проходження повірки вагового комплексу; не надано свідоцтва про відповідність вагової площадки (площадка, на якій знаходився ваговий комплекс, мала нерівності та тріщини); в акті від 19 листопада 2016 року №0006321 не вказано даних про ваговий комплекс, яким проводився габаритно-ваговий контроль (його назви, серійного номеру, країни виробника); у контрольному талоні зважування, проведеного у м.Харків, вся інформація викладена на англійській мові, всупереч вимогам чинного законодавства про державну мову. Вважає, що відсутність документу, який би посвідчував проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) робочого засобу вимірювальної техніки - габаритно-вагового комплексу у м.Харків, і така значна розбіжність у 1590 кг при зважуванні транспортного засобу, у якому не змінювались ніякі параметри крім маси пального на 273,1 кг, та зважаючи на те, що габаритно-ваговий комплекс на Волинській митниці митному пості «Ягодин» є стаціонарним, сертифікованим, використовується для зважування транспортних засобів з метою перевірки на відповідність міжнародним стандартам для проходження автомобільними дорогами Європи, ставить під сумнів належність роботи вагового комплексу у м.Харків.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №018102 від 03 січня 2017 року.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» (44300, Волинська область, місто Любомль, вулиця 1 Травня, будинок 131, корпус А, код ЄДРПОУ 20139697) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Зв`язківців, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 39816845) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначив, що при в`їзді автомобілем DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 на митну територію України перевищення габаритів та ваги, норми яких встановлені Правилами дорожнього руху України, митними органами встановлено не було. Враховуючи той факт, що автомобіль був опломбований, тобто змінити його вагу шляхом довантаження, розвантаження чи пересортування вантажу, було неможливо, суд вважає, що єдиний фактор, що міг вплинути на вагу, - це кількість пального у баку автомобіля, а також можливе зміщення товару під час руху автомобіля. Різниця палива, на думку суду також вплинула на результат габаритно-вагового контролю в районі м. Харків. Суд вирішив, що позивачем у позовній заяві та представниками позивача в судовому засіданні надано належні докази, які ставлять під сумнів та спростовують результати проходження габаритно-вагового контролю в районі м. Харків, викладені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.11.2016 року, а відтак і законність винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 січня 2017 року №018102 та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу Управління Укртрансбезпеки у Волинській області задоволено, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №803/50/17 - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Стягнуто з Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (код ЄДРПОУ - 39816845) за реквізитами: Державний бюджет Галицького району м. Львова, 38007573, р/р НОМЕР_3 , банк одержувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014 суму судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) гривень.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області складено акт №0006321 від 19.11.2016 за порушення вимог автотранспортного законодавства ТОВ «Світязь» під час виконання внутрішніх перевезень вантажу із перевищенням вагових параметрів за відсутності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами. Вказаний акт засвідчений підписами державних інспекторів, які проводили рейдову перевірку, водієм т/з ОСОБА_1 . Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Управління Укртрансбезпеки у Волинській області при винесенні оскаржених постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт діяло відповідно до норм чинного законодавства, в межах своєї компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, відтак правомірно винесено зазначені постанову та припис, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

17 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, не навів жодного мотиву, не спростував досліджених судом першої інстанції обставин проходження позивачем вагового контролю на митному посту «Дорогуськ», митному посту «Луцьк», митному посту «Ягодин», а також наявності польських митних пломб при доставці вантажу до місця призначення. Також посилається на ненадання судом апеляційної інстанції належної оцінки обставинам неналежного повідомлення позивача про розгляд справи. Вказує, що апеляційний суд не розглядав наданого позивачем заперечення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на ділянці дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів, зокрема, транспортного засобу марки DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності та використовується в господарській діяльності ТОВ «Світязь», про що складено акт від 19 листопада 2016 року №0006321 «Про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів».

В результаті проведеного габаритно-вагового контролю виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яке полягало у тому, що навантаження на строєну вісь становить 23,2т, при нормативно допустимому 22т, про що 19 листопада 2016 року складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, на підставі якої складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

За наслідками розгляду справи про порушення транспортного законодавства Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області прийнято постанову від 03 січня 2017 року №018102 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700грн та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року, яким зобов`язано ТОВ «Світязь» внести плату за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 380 євро.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що з 14.11.2016 по 20.11.2016 водієм ТОВ «Світязь» ОСОБА_2 здійснено перевезення вантажу по маршруту Республіка Польща (м. Млава) - Україна (м. Харків) автомобілем DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 .

З матеріалів справи вбачається, що під час проходження митного контролю 17 листопада 2016 року проводився габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Так, з наявного в матеріалах справи чеку зважування на митному посту «Дорогуськ» від 17.11.2016 року вбачається, що загальна маса автомобіля DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 становила 37580 кг, а саме: навантаження на осі 1 - 6420 кг; 2 - 8900 кг; 3 - 7400 кг; 4 - 7400 кг; 5 - 7460 кг.

Згідно даних габаритно-вагового контролю вищевказаного транспортного засобу, що були зафіксовані на Волинській митниці, митний пост «Ягодин», загальна вага автомобіля становила 36910 кг, в тому числі навантаження на осі: 1 - 6280 кг; 2 - 8520 кг; 3 - 7360 кг; 4 - 7390 кг; 5 - 7360 кг. Після зважування на Волинській митниці митний пост «Ягодин» маса строєної вісі становила 22110 кг (7360 кг + 7390 кг + 7360 кг) з допустимою масою перевищення на похибку у 110 кг, що відповідало п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до інформації митного поста «Луцьк», загальна вага автомобіля DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 , що перебував в зоні митного контролю м/п «Луцьк» з 08:42 до 21:48 становила 38490 кг, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Луцької митниці за вих. №20 від 09.02.2017.

З пояснень свідка - водія ТОВ «Світязь» ОСОБА_2 , судом першої інстанції встановлено, що під час руху автомобіля DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 по маршруту Республіка Польща (м. Млава) - Україна (м. Харків) вагу товару якимось чином змінити, тобто збільшити чи зменшити кількість вантажу, шляхом довантаження, розвантаження чи пересортування вантажу, з огляду на наявність митних пломб Республіки Польща можливості не було.

З наявного в матеріалах справи листа ТОВ «Геліум» від 14.02.2017 №59 вбачається, що вантаж доставлений автомобілем DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 в повному обсязі (вага 21630 кх, 22 палети), під час вивантаження митні пломби наявні, без пошкоджень.

Згідно із долученими до матеріалів справи даними GPS-моніторингу, який встановлений на транспортному засобі, суд першої інстанції встановив, що станом на момент проходження вагового контролю на митному пості «Ягодин» паливний бак містив 120,84 літри дизпалива, а станом на момент проходження вагового контролю в районі м. Харків паливний бак містив 449,88 літри дизпалива.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III) визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту

Статтею 6 цього Закону встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року

№3353-XII (далі - Закон №3353-XII) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно зі ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - Правила дорожнього руху), передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли, зокрема, навантаження на строєну вісь перевищує 22т. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. При цьому, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зі встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що єдиними факторами, що вплинули на вагу автомобіля, є кількість пального у баку автомобіля, а також можливе зміщення товару під час руху автомобіля.

Тобто, ані позивачем у справі, ані судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи не спростовано самого факту перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів, яке полягало у тому, що навантаження на строєну вісь становить 23,2т, при нормативно допустимому 22т.

Суд зазначає, що діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Суд зазначає, що обставини можливого зміщення вантажу, що перевозився належним позивачу автомобілем DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 , а також кількість пального у баку автомобіля є об`єктивною стороною вчиненого позивачем правопорушення, втім ці обставини не спростовують та не можуть спростовувати самого факту його вчинення.

Таким чином, Суд вважає, що суд першої інстанції встановив факт порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, однак помилково вирішив, що виниклі у спірних правовідносинах об`єктивні обставини є такими, що звільняють позивача як автомобільного перевізника від встановленої законом відповідальності.

Водночас, Суд звертає увагу на те, що в обґрунтування позовних вимог ТОВ «Світязь» посилалось, окрім іншого, на те, що водію не було видано довідку результатів здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу із зазначенням часу і місця його проведення; відповідачем не були пред`явлені на вимогу водія сертифікат відповідності на території України та дійсне свідоцтво про проходження повірки вагового комплексу; не надано свідоцтва про відповідність вагової площадки (площадка, на якій знаходився ваговий комплекс, мала нерівності та тріщини); в акті від 19 листопада 2016 року №0006321 не вказано даних про ваговий комплекс, яким проводився габаритно-ваговий контроль (його назви, серійного номеру, країни виробника); у контрольному талоні зважування, проведеного у м. Харків, вся інформація викладена на англійській мові, всупереч вимогам чинного законодавства про державну мову.

Суд зазначає, що відповідачем разом із поданим до суду першої інстанції запереченням надавались докази щодо вищенаведених обставин, зазначених позивачем у позовній заяві, проте вказані документи не були досліджені судами попередніх інстанцій.

Крім того, в поданій касаційній скарзі ТОВ «Світязь» посилається на порушення відповідачем процедури накладення на нього адміністративно-господарських санкцій, втім вказані обставини також не були досліджені судами попередніх інстанцій.

Частиною 3 статті 2 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) передбачалось, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 159 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій судових рішень) передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи те, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій не було надано повної правової оцінки обставинам, на які учасники справи посилались у поданих до суду позовній заяві та запереченнях проти позову, Суд вважає наявними підстави для направлення адміністративної справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Беручи до уваги те, що Суд в силу положень статті 341 КАС України позбавлений можливості встановлювати обставини у справі, а також додатково перевіряти докази, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень) щодо законності і обґрунтованості, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування таких судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасувати , а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова