Історія справи

Постанова від 29.03.2024 року у справі №520/414/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року

м. Київ

справа №520/414/21

адміністративне провадження № К/9901/35894/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2021 (судді - Бартош Н.С., Кононенко З.О., Подобайло З.Г.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- визнати протиправним та скасувати рішення Куп`янського об`єднаного управління ПФУ №963380152586 від 17.11.2020 про перерахунок пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди, визначеної у довідці №04-52/196 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданій Територіальним управлінням ДСА у Харківській області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" протиправно, при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, проведеного на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 520/8215/2020, зменшив відсотковий розмір грошового утримання судді з 90% до 64%.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 позивача звільнено з посади судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області у відставку. З 30.09.2016 наказом голови Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28.09.2016 №02-02/5 з позивача відраховано зі штату Куп`янського міськрайонного суду Харківської області.

З 01.10.2016 позивач перебуває на обліку в Куп`янському відділенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (в редакції, яка діяла на час звільнення).

04.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-52/196 від 28.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області.

Відповідно до вказаної довідки станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 107202,00 грн, у тому числі: посадовий оклад - 63060,00 грн; доплата за вислугу років (70%) - 44142,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 6936, 60 грн.

Рішенням відповідача від 11.03.2020 №25 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки від 28.02.2020 №04/52-196, з посиланням, зокрема на те, що до теперішнього часу порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів не визначено, тому немає можливості здійснити такий перерахунок.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась до суду.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №520/8215/2020 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №25 від 11.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із її заявою від 04.03.2020 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою №04-52/196 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання, виданою Територіальним управлінням ДСА у Харківській області з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Рішення суду набрало законної сили.

На виконання судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 17.11.2020 №963380152586, яким здійснено перерахунок позивачу з 19.02.2020 щомісячного грошового утримання судді у відставці та встановлено його в розмірі 64% винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Вважаючи, що відповідач протиправно зменшив відсоток щомісячного довічного грошового утримання з 90 % до 64%, з 19.02.2020, позивач звернулась до суду.

Покликається на те, що величина відсоткового значення довічного грошового утримання, яка складає 90 % суддівської винагороди, не підлягає зменшенню, адже її визначено із урахування її стажу роботи на посаді судді на момент призначення у 2016 році.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Визнано протиправним та скасовано рішення Куп`янського об`єднаного управління ПФУ № 963380152586 від 17.11.2020 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди, визначеної у довідці №04-52/196 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданій Територіальним управлінням ДСА у Харківській області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90% до 64%, оскільки застосування відсоткового показника, передбаченого ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII до перерахунку вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним, тому що стосується обрахування щомісячного довічного грошового утримання судді який звернувся із заявою про його призначення на момент дії цієї норми, а не перерахунку раніше призначеного.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку здійснити позивачу перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди, визначеної у довідці №04-52/196 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданій Територіальним управлінням ДСА у Харківській області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці вперше призначене у розмірі визначеному Законом №2453-VI, яким передбачалась інша формула обрахунку грошового утримання, зокрема, розмір суддівської винагороди та відсотків від неї, для нарахування щомісячного грошового утримання.

Оскільки чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (розмір суддівської винагороди за Законом №1402-VIII; розмір відсотку за Законом №2453-VI).

Апеляційний суд виходив з того, що відповідачем для обрахунку розміру щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці визначено стаж роботи позивача на посаді судді - 27 років 7 днів, розмір якого в межах даної справи позивачем не оскаржується.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо перерахунку щомісячного грошового утримання позивача, як судді у відставці, згідно положень ст. 142 Закону №1402-VIII із розрахунку 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (27 років 7 днів стажу).

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у неї права на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90% від розміру заробітної плати діючого на відповідній посаді судді.

В свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не врахував, що положення ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VІІІ поширюються на випадки призначення нового довічного грошового утримання судді, який пішов у відставку в період дії цього Закону, а не на перерахунок вже призначеного раніше утримання.

Також покликається на те, що на час її звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виникла лише одна підстава його перерахунку, а саме збільшився розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відсоткове співвідношення вже призначеного грошового утримання до складових суддівської винагороди є сталим, оскільки визначається на день призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і не може змінюватись при перерахунку останнього. Реалізувавши своє право на відставку у 2016 році, отримуючи з цього часу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, вона очікувала на його збереження у разі зміни законодавства якраз виходячи з того, що у такому разі передбачена процедура перерахунку раніше призначеного, а не призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до прийняття нового Закону.

Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах - питання визначення відсотку суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 341 КАС України, Верховний Суд, виходить з наступного.

Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо визначення під час перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постановах від 24.09.2021 у справі №620/5437/20, від 11.10.2021 у справі №160/10640/20, від 15.02.2022 у справі №340/161/21, від 02.08.2022 у справі №620/6361/20, від 26.01.2023 у справі №500/6626/21, від 02.06.2023 у справі №620/6445/20 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

" до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.

Таким чином, оскільки чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.

Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402- VIII.

Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону 2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом №1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом № 2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді."

За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% та правомірність дій відповідача щодо перерахунку щомісячного грошового утримання позивача, як судді у відставці, згідно положень ст. 142 Закону №1402-VIII із розрахунку 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням стажу роботи позивача на посаді судді - 27 років 7 днів.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на висновки Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18 є безпідставним, оскільки такі стосуються правової оцінки ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які не регулюють заявлені у цій справі спірні правовідносини.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, який вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За правилами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення апеляційний суд не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі №520/414/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук