Історія справи

Постанова від 04.04.2024 року у справі №362/873/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 362/873/22

провадження № 61-925св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Cинельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Головко Олександр Сергійович, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року в складі судді Марчука О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - АТ «Київоблгаз») про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання неправомірним і скасування рішення та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказав, що 03 червня 2021 року у належному йому домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками відповідача було складено акт про порушення № 1863, акт про усунення порушення та акт про відключення об'єкту (газових приладів) відносно виявлення несанкціонованого газопроводу.

16 липня 2021 року відбулось засідання комісії відповідача з розгляду актів про порушення ним вимог кодексу газорозподільних систем, за результатами якого було прийняте рішення про задоволення акту про порушення та нарахування збитків за облаштування несанкціонованого газопроводу.

Посилаючись на те, що представники відповідача без його присутності відключили газопостачання, не надали акти для підписання та провели засідання комісії у його відсутність, позивач просив суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо здійснення 03 червня 2021 року механічного від`єднання відводу газопроводу до його будинку;

- зобов'язати відповідача відновити розподіл природного газу до його будинку;

- визнати неправомірним і скасувати рішення від 16 липня 2021 року та нарахування збитків у розмірі 154 114,64 грн, здійснених АТ «Київоблгаз» на підставі акту про порушення № 1863 від 03 червня 2021 року;

- стягнути з відповідача на його користь вартість недовідпущеного природного газу за період з червня 2021 року до січня 2022 року в розмірі 1 428,45 грн;

- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 700 000 грн.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що ОСОБА_1 не надав доказів проведення представниками АТ «Київоблгаз» перевірки та припинення газопостачання з порушенням порядку, встановленого Кодексом газорозподільних систем. Водночас суди установили, що газопостачання на об`єкті позивача було припинено правомірно, на законних підставах, в тому числі, з метою усунення загрози виникнення аварійної ситуації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 2, 3, 8, 10 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, у подібних правовідносинах.

Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судами норм процесуального права відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник вказав, що припинення газопостачання позивачу та складання відповідних актів від 03 червня 2021 року здійснювалося без участі позивача чи його представника як споживача газу. Установивши, що акт про порушення складено за участю та підписано представником органу місцевого самоврядування - діловодом Здорівської сільської ради Балабушкою Т. С., суди попередніх інстанцій не перевірили особу підписанта та її повноваження. 16 липня 2021 року відповідач також без участі позивача провів засідання комісії щодо розгляду акту про порушення та безпідставно здійснив нарахування збитків позивачу. Водночас складання акту про порушення без участі споживача нівелює можливості контролю щодо зловживань представниками оператора газорозподільчої системи під час складання такого акту.

У лютому 2024 року від АТ «Київоблгаз» надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.

В обґрунтування доводів відзиву на касаційну скаргу заявник вказав, що позивач вказав неправдиві відомості про те, що він не був присутній під час складання акту про порушення. Насправді ОСОБА_1 був присутній під час виявлення порушення, проте відмовився підписувати будь-які документи та залишив своє домоволодіння. Водночас відповідач дотримався усієї процедури, визначеної Кодексом ГРС, щодо фіксації правопорушення, що підтверджується актом про порушення.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач ОСОБА_1 проживає у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

АТ «Київоблгаз» є оператором газорозподільної системи, що на підставі ліцензії АГ № 507469 від 01 вересня 2015 року здійснює господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Відповідач забезпечує природним газом населення м. Васильків та колишнього Васильківського району для побутових потреб.

Відповідно до акту про порушення № 1863 від 03 червня 2021 року, складеного за адресою проживання ОСОБА_1 , встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: наявність несанкціонованого газопроводу, що було виявлено під час контрольного зняття показників, а саме: газопровід, який проведено прихованим шляхом під землею, від газопроводу-вводу, підключено до котла (20 кВт) та ПТ - 4, що встановлено в будинку, загальною площею 120 кв. м.

Того ж дня будинок позивача було відключено від газопостачання, про що складено відповідний акт, від підпису якого позивач відмовився.

16 липня 2021 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення № 1863 від 03 червня 2021 року за участі членів комісії з розгляду актів про порушення. Комісія вирішила задовольнити акт про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, у зв`язку з підтвердженням факту наявності несанкціонованого газопроводу, що підтверджується відповідним протоколом № 300/1.

16 липня 2021 року комісією АТ «Київоблгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, а також опис розрахунку спожитого газу й відповідно складено розрахунок на оплату збитків на суму 154 114,64 грн.

Копії акту про порушення, акту про усунення порушення та акту про відключення від 03 червня 2021 року позивач отримав 25 червня 2021 року (а. с. 21,138).

Позивачу також направлявся лист, в якому його просили 16 липня 2021 року з 10.00 год. до 15.00 год. звернутися до Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» за адресою: вул. Володимирська, 35, каб. 8, с. Васильків, з наступними документами: паспорт, ідентифікаційний код, технічний паспорт, право власності, у разі відсутності власника на засіданні комісії - доручення, паспорт, ідентифікаційний код представника (а. с. 22, 137).

ОСОБА_1 було направлено рахунок на оплату збитків від 16 липня 2021 року з вимогою про його оплату протягом 10 днів з дати отримання цього розрахунку в розмірі 154 114,64 грн.

Вищевказаний лист та розрахунок позивач отримав 17 серпня 2021 року (а. с. 23, 24, 138).

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу.

Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодекс ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), зокрема лічильника газу.

Згідно із пунктом 4 глави 1 розділу І Кодекс ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Відповідно до пункту 5 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГРС Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об`єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством. Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов`язаний забезпечити доступна власні об`єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов`язків, зокрема, для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу),а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.

Згідно з пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.

Порядок оформлення акта про порушення встановлений главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем.

Зокрема, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу (пункт 1).

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами (пункт 2).

Згідно з пунктами 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодекс ГРС встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявляючи вимоги про визнання дій АТ «Київоблгаз» щодо від`єднання його житлового будинку від газопроводу неправомірними, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач не надав фотофіксацію виявленого порушення, що свідчить про те, що до акту про порушення внесені недостовірні відомості.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не наведено належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ «Київоблгаз» при проведенні перевірки та припинення газопостачання у домоволодінні позивача.

Водночас суди правильно установили, що газопостачання на об`єкті позивача було припинено правомірно, на законних підставах, у тому числі з метою усунення загрози виникнення аварійної ситуації.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги про те, що припинення газопостачання позивачу, складання актів від 03 червня 2021 року та засідання комісії щодо розгляду акту про порушення 16 липня 2021 року здійснювалося без участі позивача чи його представника як споживача газу, що на його переконання свідчить про порушення відповідачем порядку, встановленого Кодексом газорозподільних систем, колегія суддів зазначає про таке.

03 червня 2021 року представниками АТ «Київоблгаз» було складено акти про усунення порушення та відключення будинку позивача від газопостачання, від підпису яких позивач відмовився (а. с. 19, 20).

16 липня 2021 року комісією АТ «Київоблгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, а також опис розрахунку спожитого газу й відповідно складено розрахунок на оплату збитків на суму 154 114,64 грн.

Копії акту про порушення, акту про усунення порушення та акту про відключення від 03 червня 2021 року позивач отримав 25 червня 2021 року (а. с. 21,138).

Позивачу також направлявся лист, в якому його просили 16 липня 2021 року з 10.00 год. до 15.00 год. звернутися до Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» за адресою: с. Васильків, вул. Володимирська, 35, каб. 8, з наступними документами: паспорт, ідентифікаційний код, технічний паспорт, право власності, у разі відсутності власника на засіданні комісії - доручення, паспорт, ідентифікаційний код представника (а.с. 22, 137).

ОСОБА_1 було направлено рахунок на оплату збитків від 16 липня 2021 року з вимогою про його оплату протягом 10 днів з дати отримання цього розрахунку в розмірі 154 114,64 грн.

Вищевказаний лист та розрахунок позивач отримав 17 серпня 2021 року (а. с. 23, 24, 138).

Таким чином, установлені судами обставини та надані сторонами докази, належну оцінку яким у їх сукупності надали суди попередніх інстанцій, свідчать про те, що позивач не спростував висновок судів про відсутність порушень у діях працівників АТ «Київоблгаз» при проведенні перевірки та припинення газопостачання у домоволодіння позивача, а його незгода із процедурою вчинення окремих дій носить суто формальний характер та сама по собі не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення комісії від 16 липня 2021 року та визнання неправомірними дій відповідача.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 10 листопада 2021 року в справі № 725/2119/17 (провадження № 61-6850св21), від 18 листопада 2022 року в справі № 914/993/21 та від 20 грудня 2022 року в справі № 914/3145/21.

Отже, у справі, що переглядається, при вирішенні спору судами попередніх інстанцій правильно установлено, що працівники АТ «Київоблгаз», здійснюючи перевірку газопостачання та фіксуючи несанкціоноване споживання природного газу споживачем, діяли у відповідності до вимог Кодексу ГРС, із урахуванням вимог Закону України «Про ринок природного газу». ОСОБА_1 не доведено протилежного належними та допустимими доказами.

Вимоги про визнання неправомірним і скасування рішення від 16 липня 2021 року та нарахування збитків, стягнення вартості недовідпущеного природного газу та моральної шкоди є похідними від вимог про визнання неправомірними дій, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Також Верховний Суд відхиляє доводи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен обґрунтувати, у чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник вказав, що суд першої інстанції неправильно застосував норму пункту 2 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС.

Вказані аргументи позивача зводяться до того, що він не погоджується із установленими судами обставинами справи, а саме обставинами складання працівниками АТ «Київоблгаз» акта про порушення від 03 червня 2021 року, зокрема його присутності під час складання цього документа.

Водночас, стверджуючи про те, що акт про порушення був складений за його відсутності, позивач не заперечував, зокрема і у касаційній сказі, того факту, що він був присутній під час проведення працівниками відповідача перевірки газопостачання до його будинку, проте залишив територію домоволодіння.

Ураховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зводяться до незгоди заявника із рішеннями судів попередніх інстанцій, установлених судами обставин справи та до необхідності переоцінки доказів, яким вже надана оцінка судами попередніх інстанцій.

Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

Є. В. Синельников