Стягнення витрат на правову допомогу є способом захисту прав особи до якої подано необґрунтований позов та/або апеляційну чи касаційну скаргу (ВС/КГС у справі № 927/237/20 від 03.12.2021)

Фабула судового акту: Я як адвокат був та залишаюсь прибічником того, що усі без винятку доведені судові витрати, зокрема, витрати на професійну правову допомогу має бути стягнуто з опонента саме у тому розмірі, у якому зазначає відповідна сторона.

Адже існує маса спорів, які навіть не заслуговують на те, щоб останні взагалі розглядались судами з різних причин – неприязні стосунки між сторонами, бажання «насолити», очевидна безспірність тощо.

Однак, суди виконуючи свої обов’язки визначені як Конституцією України так і процесуальним та профільним законодавством зобов’язані розглядати цей, з дозволу сказати , «мотлох» витрачаючи на це свій час та зусилля.

І тому саме стягнення судових витрат має бути механізмом, який має стати певним запобіжником проти подання необґрунтованих позовів, апеляційних та касаційних скарг, а також спонукати сторони вирішувати свої спори мирним шляхом, без залучення для цього суду.

Рішення, яке пропонується до уваги мене певним чином здивувало адже у ньому Касаційний господарський суд зробив саме такі висновки про які мною вказано вище.

Також особливу увагу читача слід звернути на те, що у цій постанові ОП КГС відступила від висновків КГС відповідно до яких разі закриття касаційного провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 296 ГПК України судові витрати відповідно до ст. ст. 126, 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають, оскільки за змістом цих норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження)

У даній справі касаційне провадження у справі закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України у зв’язку із тим, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Проте, приймаючи вказане рішення суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу вказаних витрат ОП КГС у своїй постанові про їх стягнення вказала, що з аналізу норм ч.ч. 1, 2, ст. 126, ч. 8 ст. 129, ч. 5 ст. 130 ГПК України випливає такий висновок: для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

Аналізуйте судовий акт: Час витрачений адвокатом для прибуття до суду та очікування початку засідання має оплачуватись, а такі витрати сторони відносяться до судових витрат (ВС/КЦС у справі № 641/7612/16-ц від 01.12.2021)

ВС/КЦС: Сплата адвокату гонорару особою, яка не є учасником справи НЕ є перепоною для його стягнення з опонента (ВС/КЦС у справі № 757/29103/20-ц від 20.10.2021)

ВС/КЦС: Витрати на таксі для прибуття до суду компенсувати можна, але є нюанс (ВС/КЦС у справі № 766/7206/20 від 21.10.2021)

ДОДАТКОВА УХВАЛА

03 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/237/20

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Селіваненка В.П., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю., Васьковського О.В., Кібенко О.Р., Уркевича В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 927/237/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"

до 1. Срібнянської селищної ради Чернігівської області;

2.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державний реєстратор Срібнянської селищної ради Логоша Тетяна Володимирівна

про визнання протиправним та скасування рішення про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області звернулося ТОВ "Обрій" з позовом до Срібнянської селищної ради Чернігівської області, СТОВ "Батьківщина", в якому просило суд визнати незаконним та скасувати рішення Срібнянської селищної ради та визнати недійсними договори оренди землі.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 927/237/20, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, СТОВ "Батьківщина" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020 у справі № 927/237/20 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Обрій" просило касаційну скаргу СТОВ "Батьківщина" залишити без задоволення, а судові рішення попередніх судових інстанції залишити без змін та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 927/237/20 касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ "Батьківщина" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020 у справі № 927/237/20 закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

Зазначена ухвала мотивована тим, що після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч.2 ст. 287 ГПК України Суд встановив, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при прийнятті ухвали від 11.08.2021 про закриття касаційного провадження у справі № 927/237/20 не вирішив питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 розгляд заяви ТОВ "Обрій" про прийняття додаткової ухвали про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 927/237/20 призначено на 04.10.2021.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2021 (колегія суддів: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Уркевич В.Ю.) справу № 927/237/20 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України у зв`язку з тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 126 129 130 ГПК України (в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу), викладеному у судових рішеннях від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13, які розглядалися колегіями суддів Касаційного господарського суду, що входять до складу інших судових палат, та з метою формування єдиної правозастосовчої практики.

Так, досліджуючи питання розподілу судових витрат при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження, вказана колегія суддів встановила, що в ухвалах від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13 Верховний Суд закрив касаційне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України та зазначив, що у зв`язку із закриттям касаційного провадження у справі судові витрати з урахуванням вимог ст. ст. 129 130 ГПК України розподілу не підлягають, оскільки за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

Водночас у справі № 920/939/19 Верховний Суд закрив касаційне провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 296 ГПК України, а надалі додатковою ухвалою від 07.04.2021 розподілив судові витрати та стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на наведене, за висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Уркевича В.Ю, відповідно до норм ст. ст.126 129 130 ГПК України, для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги) витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду клопотання ТОВ "Обрій" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 927/237/20 визначено склад суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Селіваненко В.П., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., Васьковський О.В., Кібенко О.Р., Уркевич В.Ю., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.10.2021.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 справу № 927/237/20 прийнято до розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд справи № 927/237/20 в частині прийняття додаткової ухвали про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням ТОВ "Обрій" у відкритому судовому засіданні на 03.12.2021.

Склад суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначався відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.11.2021 та від 02.12.2021, які знаходяться в матеріалах справи.

У судове засідання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.12.2021 учасники справи не з`явились. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви ТОВ "Обрій" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що зазначена заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прийняття додаткового рішення у справі передбачено ст. 244 ГПК України.

Зокрема, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу наведених вище норм, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

Дійшовши зазначеного висновку, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду про те, що у разі закриття касаційного провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 296 ГПК України судові витрати відповідно до ст. ст. 126 129 130 ГПК України розподілу не підлягають, оскільки за змістом цих норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження), викладеного у судових рішеннях від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Обрій" у відзиві на касаційну скаргу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України було викладено також заяву про стягнення з СТОВ "Батьківщина" на користь позивача - ТОВ "Обрій" судових витрат, що були понесені ним у зв`язку з розглядом спрви у суді касаційної інстанції цієї справи.

Так, позивачем на підтвердження понесених ним витрат надано: укладені між ТОВ "Обрій" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Лігал Айк`ю Груп" (виконавець) Договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 05/11/20 від 05.11.2020 та Додаток № 3 від 29.06.2021 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 05/11/20 від 05.11.2020; рахунок на оплату № 93 від 29.06.2021 та платіжне доручення № 12064 від 01.07.2021; Акт надання послуг № 96 від 05.07.2021 на загальну суму 21 300,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що у п. 3.1 Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 05/11/20 від 05.11.2020 сторони погодили, що вартість послуг, за домовленістю сторін, визначається у відповідності до Додатків, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Додатком № 3 від 29.06.2021 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 05/11/20 від 05.11.2020 визначено, що Адвокатське об`єднання "Лігал Айк`ю Груп" (виконавець) зобов`язується надати ТОВ "Обрій" (замовнику) послуги (правову допомогу), а саме захист інтересів замовника під час перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020, постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 927/237/20 за касаційною скаргою СТОВ "Батьківщина", у тому числі: надання усних юридичних консультацій з питань захисту інтересів замовника; складання та подання відзиву на касаційну скаргу у справі № 927/237/20; участь у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду щодо касаційного перегляду рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020, постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 927/237/20, призначеному на 14.07.2021 (без обмеження по кількості часу), із зазначенням вартості 1 год. послуги, кількості годин та вартості послуги, усього на суму 21 300,00 грн.

Згідно з Актом надання послуг № 96 від 05.07.2021 за Додатком № 3 від 29.06.2021 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 05/11/20 від 05.11.2020, виконавцем (АО "Лігал Айк`ю Груп") були виконані роботи (надані послуги), а саме: надання усних юридичних консультацій з питань захисту інтересів замовника (1 год., вартість послуги - 1 200,00 грн); складання та подання відзиву на касаційну скаргу у справі № 927/237/20 (8 год., вартість послуги - 9 600,00 грн (1 200,00 грн х 8)); участь у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду щодо касаційного перегляду рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020, постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 927/237/20, призначеному на 14.07.2021 (без обмеження по кількості часу) (вартість послуги - 10 500,00 грн). Загальна вартість робіт (послуг) складає 21 300,00 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що інтереси ТОВ "Обрій" у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у судових засіданнях 14.07.2021, 04.08.2021 та 11.08.2021 представляв адвокат АО "Лігал Айк`ю Груп" - Василенко А.А.

З огляду на зазначене вище, враховуючи фактичний обсяг наданих позивачу юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), складність даної справи, а також відсутність клопотання СТОВ "Батьківщина" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає обґрунтованим клопотання ТОВ "Обрій" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 927/237/20, понесених ним у суді касаційної інстанції.

При цьому, надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в розмірі 21 300,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись ст. ст. 123 126 129 234 235 244 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 927/237/20 - задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (17311, Чернігівська область, Срібнянський р-н, с. Калюжинці, вул. Незалежності,51, код ЄДРПОУ 30875436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (17300, Чернігівська область, Срібнянський р-н, смт. Срібне, вул. Шкільна,78, код ЄДРПОУ 30875394) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 21 300 (двадцять одна тисяча триста) грн., 00 коп.

Доручити Господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді