Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 18.11.2020 року у справі №910/18421/19 Ухвала КГС ВП від 18.11.2020 року у справі №910/18...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



УХВАЛА

23 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18421/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Колос І. Б.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Н" (далі - ТОВ "Старт-Н") - Раскевича Є. Л.,

відповідача - акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) - Баранова В. С.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Максі В" (далі - ТОВ "Максі В") - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Старт-Н"

на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2020 (суддя Грєхова О. А.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 [колегія суддів: Поляк О. І. (головуючий), судді Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.]

зі справи № 910/18421/19

за позовом ТОВ "Старт-Н"

до Банку,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Максі В",

про визнання договору недійсним.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Старт-Н" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банку про визнання недійсним договору поруки від 26.10.2016 № 4М1501И/П (далі - Договір).

1.2. Позов обґрунтовано тим, що Договір був укладений ТОВ "Старт-Н" під впливом обману, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання його недійсним відповідно до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані недоведеністю ТОВ "Старт-Н" тих обставин, на які воно посилалося в обґрунтування позовних вимог, зокрема обставин, які свідчили б про введення відповідачем позивача в оману, як і не доведено самого факту обману. З огляду на це господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявності умов, які є обов'язковими для визнання Договору недійсним на підставі частини 1 статті 230 ЦК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Старт-Н", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій надали неправильну правову оцінку обставинам введення його в оману при укладенні Договору. Так, ТОВ "Старт-Н" уклало Договір у межах участі в процедурі "трансформації" кредитного портфеля Банку, яка, зі слів його співробітників, була ініційована Національним Банком України. ТОВ "Старт-Н" як поручитель мало намір отримати прибуток від реалізації активів боржника або набути право власності на ці активи, а Банк запевнив ТОВ "Старт-Н", що кредитні зобов'язання попереднього боржника забезпеченні ліквідними активами. Укладення Договору без отримання такого прибутку було невигідним ТОВ "Старт-Н" та не мало ніякого сенсу для підприємства. Банк не виконав зобов'язання щодо передачі ТОВ "Старт-Н" документів, які посвідчували права заставодержателя на активи, якими забезпечені зобов'язання боржника, і така поведінка Банку свідчить про відсутність у нього намірів виконувати свої зобов'язання за Договором. Якщо б ТОВ "Старт-Н" на момент укладення Договору знало про відсутність забезпечень заборгованості "старого боржника" Банку, то не вчинило б оспорюваний правочин.

4.2. У якості підстав для касаційного оскарження прийнятих зі справи судових рішень, скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування положень статті 230 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від
14.01.2019 зі справи № 303/12128/15-ц.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. Банк подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України або залишити без змін оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, а скаргу - без задоволення.

5.2. Від ТОВ "Максі В" відзив на касаційну скаргу не надходив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

6.1.26.10.2016 Банк і ТОВ "Старт-Н" уклали кредитний договір № 4C16093Г, за яким позичальнику надається відновлювальна кредитна лінія для фінансування поточної діяльності підприємства з лімітом 4 600 000 000 грн.

6.2. Крім того, Банк (кредитор) і ТОВ "Старт-Н" (поручитель) уклали низку договорів поруки, у тому числі і оскаржуваний у цій справі Договір, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Максі В" (боржник) своїх зобов'язань за кредитним договором від 18.12.2015 № 4М15101П з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах і в терміни, відповідно до кредитного договору.

За умовами Договору:

поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (пункти 2,3);

у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, обумовлені в кредитному договорі. У випадку невиконання боржником пункту 1 договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього Договору (пункти 4-6);

до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання (пункт 8);

кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором (пункт 10);

договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за ним (пункт 11).

6.3. На виконання умов Договору ТОВ "Старт-Н" сплатило Банку в рахунок виконання своїх зобов'язань 1 124 986 094,44 грн. за платіжним дорученням від 28.10.2016 №
2280.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7. Законодавство України

7.1. ЦК України:

частина перша статті 230:

- Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

7.2. ГПК України:

частина четверта статті 236:

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

пункт 1 частини другої статті 287:

- підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

пункт 5 частини першої, частина друга статті 296:

- суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, зокрема якщо після відкриття касаційного провадження на підставі ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними;

- про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору поруки внаслідок укладення його під впливом обману.

8.2. Як на підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, ТОВ "Старт-Н" посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування положень статті 230 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від
14.01.2019 зі справи № 303/12128/15-ц.

8.3. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з цієї підстави можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та в постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 зі справи № 696/1693/15-ц.

8.4. Верховний Суд, проаналізувавши судове рішення, висновки щодо застосування норм права в якому, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваних судових рішень у цій справі, установив, що оскаржувані судові рішення в цій справі не суперечать висновку, викладеному у справі, на яку посилається скаржник, оскільки висновок у справі, на яку посилається ТОВ "Старт-Н", та в цій справі зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах.

8.5. Так, у справі № 308/12128/15-ц Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що договір купівлі-продажу вчинений внаслідок введення позивача в оману. При цьому судами враховано, що позивач є особою похилого віку, має вади зору, особисто не могла прочитати текст договору і договір нотаріусом не зачитувався, продавати квартиру у неї наміру не було, а кошти за договором вона не отримувала, тому відповідач під час укладення договору купівлі-продажу, не ознайомивши позивача з його текстом, ввела позивача в оману шляхом замовчування. Встановлені судами обставини дали підстави вважати, що дії відповідача під час укладання спірного договору суперечили волевиявленню позивача, що свідчить про умисел у таких діях відповідача, спрямований на введення особи похилого віку в оману.

8.6. Водночас у даній справі № 910/18421/19 судами встановлено, що в обґрунтування позовних вимог ТОВ "Старт-Н" зазначало, що оспорюваний Договір був укладений ним у межах участі в процедурі "трансформації" кредитного портфеля Банку. Вказана процедура трансформації передбачала переведення існуючого кредитного портфеля, що належить Банку, на компанії, які мають реальні та прозорі джерела походження прибутків, при цьому зазначені кредитні зобов'язання боржників, як зазначав Банк, були забезпечені ліквідними активами, вартість яких значно перевищує боргові зобов'язання за кредитами. Після виконання зобов'язання за Договором поруки позивач сподівався отримати право власності на активи, якими були забезпечені зобов'язання боржника (ТОВ "Максі В") перед Банком, і вигідно їх реалізувати, що дозволило б ТОВ "Старт-Н" отримати прибуток. Однак Банк не передав ТОВ "Старт-Н" документи, що підтверджують зобов'язання боржника, а також посвідчують наявність у боржника активів, переданих в заставу Банку, що позбавило ТОВ "Старт-Н" можливості звернути стягнення на заставлені активи боржника.

При цьому судами у розгляді справи з'ясовано, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження попередніх домовленостей про укладення Договору з метою "трансформації" кредитного портфеля Банку та/або отримання прибутку шляхом набуття прав на конкретне забезпечене майно, він не містить жодних посилань на договори, укладені в забезпечення зобов'язань боржника за кредитним договором від 18.12.2015 № 4М15101П. Кошти, попередньо отримані ТОВ "Старт-Н" за кредитним договором від 26.10.2016 № 4C16093Г, були призначені для фінансування поточної діяльності підприємства, а не участі в процедурі "трансформації ", як зазначає ТОВ "Старт-Н".

Отже, у справі № 910/18421/19 ТОВ "Старт-Н" не доведено умислу Банку при укладенні спірного правочину, а також обставин, які не відповідають дійсності, але є істотними для вчиненого ним правочину.

8.7. Таким чином, у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що разом з тим не може свідчити про подібність правовідносин.

8.8. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд в необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність судового рішення тільки через те, що скаржник вважає його незаконним.

8.9. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи скаржника про неврахування судом попередньої інстанції відповідного висновку Верховного Суду не знаходять свого підтвердження, а касаційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

10. Судові витрати

У зв'язку з тим, що касаційне провадження зі справи закривається, судові витрати у даній справі з урахуванням вимог статей 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають. Адже за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Н" на рішення господарського суду міста Києва від
06.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
01.10.2020 зі справи № 910/18421/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст