Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 23.05.2018 року у справі №910/8103/16 Ухвала КГС ВП від 23.05.2018 року у справі №910/81...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8103/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 вересня 2019 року (головуючий - Разіна Т. І., судді - Іоннікова І. А., Тарасенко К. В. ) і рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2019 року (суддя Балац С.

В. )

за позовом Науково-технічного комплексу "Інститут електрозварювання ім. Є. О.

Патона" Національної академії наук України

до Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

про стягнення 476 135,50 грн,

та за зустрічним позовом Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

до Науково-технічного комплексу "Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона" Національної академії наук України

про стягнення 8 385 916,12 грн,

(за участю представників сторін: КНЕУ ім. Тараса Шевченка - Кузіна Л. В. ; НТК "Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона" НАНУ - Якусик Д. В. )

Історія справи

Обставини справи, встановлені судами

1.18 грудня 2014 року між Науково-технічним комплексом "Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона" Національної академії наук України (далі - НТК "Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона", підрядник) та Міжнародним центром ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - КНУ ім. Тараса Шевченка, виконавець) укладено договір на закупівлю послуг від № 05/МЦЯБ-2014 (далі - Договір субпідряду), зазначених в технічному завданні (технічних вимогах) - "Послуги щодо технічного випробування й аналізування (розрахункове обґрунтування можливості експлуатації визначеного обладнання першого контуру реакторної установки енергоблоку № 3 у понад проектний період)". Кількісні характеристики (зміст) послуг, що надаються за цим договором, визначаються у Календарному плані (додаток 2) та Технічному завданні (Технічних вимогах) (додаток 1), що є невід'ємними частинами договору. Послуги надаються в інтересах Замовника - Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" ДП
НАЕК "Енергоатом"
(далі - Замовник, Рівненська АЕС) в межах договору 01-Н1114 від 07.11.2014 (далі - Основний договір).

1.1. Ціна Договору субпідряду складає 8 636 000 грн, строк дії - до 31.12.2017.

1.2. Відповідно календарного плану сторонами погоджено строк (термін) надання послуг та ціна послуг, які надаються у 13 етапів, зокрема:

- Етапу 1 - до 28.02.2015, з урахуванням ПДВ - 38500 грн. ;

- Етапу 2 - до 31.07.2015, з урахуванням ПДВ - 374517 грн. ;

- Етапу 3 - до 30.09.2015, з урахуванням ПДВ - 457743 грн. ;

- Етапу 4 - до 15.10.2015, з урахуванням ПДВ - 2076000 грн. ;

- Етапу 5 - до 31.12.2015, з урахуванням ПДВ - 198000 грн. ;

- Етапу 6 - до 31.12.2015, з урахуванням ПДВ - 838500 грн.

1.3. За умовами Договору субпідряду:

- розрахунки проводяться за фактом шляхом перерахування підрядником грошових коштів на реєстраційний рахунок виконавця після підписання сторонами акту здавання-приймання наданих послуг та після підписання Замовником відповідного акта здавання-приймання наданих послуг підрядником Замовнику за Основним договором; строк оплати - протягом 5 банківських днів з моменту надходження коштів за надання послуг від Замовника на поточний рахунок підрядника, але не пізніше ніж через 55 календарних днів з дати підписання акту здавання-приймання наданих послуг обома сторонами (пункт 4.1).

- підрядник зобов'язаний протягом 40 календарних днів з моменту передавання акта здавання-приймання наданих послуг від виконавця підряднику, що фіксується датою супровідного листа виконавця, надіслати виконавцю підписаний акт здавання приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуги з переліком недоліків у наданих виконавцем послуг та строку для їх усунення (пункт
6.1.3);

- виконавець зобов'язаний усунути зауваження чи недоліки за власний рахунок у разі, якщо після підписання з ним акту приймання-передавання наданих послуг замовник чи підрядник виявить недоліки у наданих виконавцем послугах, що виникли з вини виконавця, лише після складання акту, що підписується обома сторонами, в якому наводяться: перелік зауважень та недоліків; з чиєї вини вони виникли; якщо виникли з вини виконавця - строки усунення недоліків (пункт 6.3.10 та 6.3.11).

2. За час дії Договору субпідряду між сторонами було підписано 4 акти здавання-приймання послуг щодо перших чотирьох етапів робіт (дата підписання акта - дата фактичного виконання робіт за відповідним етапом): етап-1 акт №1 від
26.03.2015; етап-2 акт № 2 від 25.08.2015; етап-3 акт № 3 від 30.11.2015; етап-4 акт № 4 від 31.12.2015. У вказаних актах зазначено про відсутність зауважень підрядника до якості наданих послуг.

3. Протоколом № 191-07-ПТ-ПСЄ-16 від 12.02.2016 технічної наради з питань виконання Основного договору, який підписано представниками підрядника, виконавця та Рівненської АЕС, на виконавця покладено обов'язок у строк до
19.02.2016 подати актуальні теплогідравлічні розрахунки по етапу №5 (етап №4 за Договором підряду) (пункт 8 протоколу).

4. За змістом пунктів 1,2 Протоколу №191-10-ПТ-ПСЄ-16 від 26.02.2016 технічної наради з питань виконання Основного договору, підписаного представниками підрядника та Рівненської АЕС, визнано послуги, надані виконавцем по етапах № 3-5 Основного договору (співпадають з етапами № 2-4 Договору субпідряду) такими, що викликають сумніви і потребують направлення на експертизу.

5. Листом від 09.03.2016 № К-53/45 підрядник звернувся до виконавця з повідомленням про виявлені недоліки, переліком недоліків та вимогою їх усунути у строк до 11.03.2016.

6. У зв'язку з не усуненням недоліків робіт підрядник 11.03.2016 надіслав виконавцю лист-вимогу №К-53/48 про розірвання Договору субпідряду у зв'язку з простроченням та неякісним виконанням робіт, яку останній отримав 11.03.2016.

7. Отже, Договір субпідряду розірваний підрядником в односторонньому порядку з
11.03.2016.

8. Звітом про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки № 16-09-8986/1 (проведена у березні 2016 року) виявлено ряд зауважень щодо повноти, коректності та достатності наведених відомостей та обґрунтувань, основні з яких стосуються: - неповноти виконаних розрахункових аналізів; - необхідності обґрунтування вибору початкових умов розрахункового аналізу; - недостатності представлених результатів розрахункового аналізу та вихідних даних, що не дозволяє в повній мірі оцінити коректність виконаних розрахунків.

9. Другим звітом про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки № 16-09-9580 (проведена у листопаді 2016 року) виявлено ряд зауважень щодо повноти, коректності та достатності наведених відомостей та обґрунтування вибору найбільш представницьких початкових та граничних умов, уточнення розрахункової моделі та коригування валідаційного розрахунку.

Короткий зміст позовних вимог (первісних та зустрічних) та судових рішень за результатами їх розгляду

10. У квітні 2016 року НТК "Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона" подав до суду позов до КНУ ім. Тараса Шевченка про стягнення 258 260,50 грн. пені та 217
875 грн.
штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором субпідряду (щодо прострочення виконання робіт за етапом №4 та невиконання робіт за етапами №5,6).

11. У серпні 2016 року КНУ ім. Тараса Шевченка (далі - Позивач) подав до суду зустрічний позов до НТК "Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона" (далі - Відповідач) про стягнення 8 385 916,12 грн., з яких 2 067 039,45 грн боргу (за актами здачі-приймання виконаних послуг № 3,4), 456 413,12 грн пені за несвоєчасну оплату послуг (за актами здачі-приймання виконаних послуг № 1-4) 5 862 463,55 грн. відшкодування збитків, заподіяних односторонньою відмовою від договору (заплановані до надходження на 2016 рік кошти за Договором субпідряду).

12. Зустрічний позов мотивовано тим, що роботи за етапами №1-4 прийняті Відповідачем без зауважень та частково оплачені останнім. Недоліки виконаних робіт, вказані як у протоколах технічних нарад від 12.02.2016 та від 26.02.2016, так і у звіті державної експертизи № 16-09-8986/1, не оформлені у встановленому Договором субпідряду порядку (шляхом складання двосторонніх актів) та Відповідач не довів, що виявлені недоліки унеможливили використання результатів робіт за призначенням.

13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з КНУ ім. Тараса Шевченка на користь НТК "Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона" 1 000 грн пені та 1 000 грн штрафу.

У зустрічному позові відмовлено повністю.

14. Судові рішення в частині первісного позову обгрунтовані тим, що зобов'язання з виконання робіт за Договором субпідряду виконувались із порушенням строку, передбаченого календарним планом, а позовні вимоги про стягнення пені та 7% штрафу у зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язань за договором є обґрунтованими. Проте, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання та враховуючи, що Відповідач є державним національним навчальним закладом, суд зменшив розмір належних до стягнення пені до 1 000 грн. та штрафу до 1 000 грн., відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017).

15. Щодо зустрічного позову, то пославшись на протоколи технічних нарад від
12.02.2016 та від 26.02.2016, а також висновки державної експертизи № 16-09-8986/1, суди констатували наявність недоліків виконаних робіт, їх неусунення у встановлений підрядником строк, що мало наслідком одностороннє розірвання Відповідачем Договору субпідряду з 11.03.2016 та, відповідно, припинення правовідносин сторін з цієї дати. Для виконання ненаданих Позивачем належним чином послуг Відповідач уклав з іншими виконавцями цивільно-правові договори про виконання спірних робіт, які ними були надані та оплачені Відповідачем.

16. Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 вказані судові рішення скасовані в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині (щодо розгляду первісного позову) рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.

17. Суд касаційної інстанції погодився з обставинами (1) розірвання Відповідачем Договору субпідряду з 11.03.2016 та (2) порушення Позивачем строків виконання робіт, зокрема за етапом №4 та, відповідно, обгрунтованість первісних позовних вимог.

18. У той же час суд касаційної інстанції констатував передчасність висновків судів попередніх інстанцій в частині відмови в зустрічному позові, наголосивши на приписах статті 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка визначає права замовника: 1) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу, або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; 2) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; 3) замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Таким чином, вказана норма містить три самостійні випадки відмови від договору підряду, зумовлені різними правовими підставами, а також передбачає відмінні наслідки кожного з випадків, з яких жодні не вказують на право замовника відмовитися від оплати виконаних та прийнятих робіт у випадку порушення строків їх виконання. Натомість чинне законодавство визначає обов'язок замовника оплатити прийняту роботу, а також права та дії замовника у випадку, якщо після прийняття робіт від підрядника замовник виявив недоліки та відступи, які мають ознаки прихованих (не могли бути виявлені при звичайному способі прийому робіт), в залежності від їх істотності, дій підрядника з їх усунення та ступеню можливості виконаних робіт для їх використання відповідно до умов договору (статті 852, 853, 858, 892 ЦК України).

19. За наслідками касаційного перегляду суд касаційної інстанції констатував невстановлення судами попередніх інстанцій істотних для вирішення спору обставин, які зумовили використання Відповідачем права на відмову від договору в односторонньому порядку, та обставин, які б зумовили настання відповідних наслідків, врегульованих цивільним законодавством. Обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції в частині розгляду зустрічного позову стосувались наступного:

(1) суди не навели переліку недоліків у виконанні робіт за спірними етапами, які б встановлювалися протоколами нарад від 12.02.2016 та від 26.02.2016, хоча послались на них, як на докази встановлення недоліків;

(2) суди не перевірили, чи відповідає поняттю розумності строк, встановлений замовником для усунення підрядником недоліків у листі від 09.03.2016, чи відповідають недоліки, зазначені у листі від 09.03.2016 тим, які виявлені у звіті про виконання державної експертизи № 16-09-8986/1, дату виявлення цих недоліків за звітом відповідно до дати його складання та наявність звернення до підрядника про усунення цих недоліків;

(3) суди не перевірили та не встановили, чи є зауваження, наведені у звіті № 16-09-8986/1, відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, чи є іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання, як і законодавчо передбачені наслідки щодо відповідних обставин;

(4) пославшись на наявність доказів замовлення та виконання передбачених за договором робіт третіми особами, суди не перевірили, чи були використані ці роботи третіх осіб замовником з обумовленою договором субпідряду метою, коли та на підставі яких документів прийнято виконання відповідних робіт від Відповідача замовником за Основним договором - Рівненською АЕС

Короткий зміст оскаржуваних рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

20. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 вересня 2019 року, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

21. Судові рішення мотивовані наступним:

21.1. підписаний сторонами спору акт здачі-приймання наданих послуг № 4 від
31.12.2015 не є доказом якісно виконаних робіт по етапу №4, оскільки умови Основного договору № 01-Н1114 та сама специфіка роботи дозволяють Відповідачу прийняти роботи від Позивача та направити їх Замовнику, де спеціалісти розглядають можливість подальшого використання здійснених розрахунків;

21.2 доказами неякісно виконаних по етапу №4 робіт є протоколи технічних нарад від 12.02.2016 та від 26.02.2016. У зв'язку з чим визначений Відповідачем у листі від 09.03.2016 строк для усунення недоліків до 11.03.2016 є розумним, оскільки Позивач був обізнаний про ці недоліки ще за результатами наради від
12.02.2016, на якій він був присутній;

21.3 на виконання рішень технічної наради від 26.02.2016 було проведено незалежну експертизу, в результаті якої Відповідачем прийнято рішення виконати спірні роботи своїми силами, на підставі цивільно-правових угод з третіми особами, роботи за якими в подальшому були прийняті Рівненською АЕС, що підтверджується звітом про виконання державної експертизи № 16-09-9580, яка проведена в листопаді 2016 року вже без урахування матеріалів, розроблених Позивачем;

21.4. отже, зміст протокольних нарад та проведеної державної експертизи свідчать про порушення Позивачем умов Договору субпідряду щодо якості наданих послуг, а виявлені недоліки робіт за етапом №4 унеможливили їх використання Відповідачем при здачі робіт Замовнику за Основним договором;

21.5 саме неналежне виконання Позивачем своїх обов'язків щодо строків та якості надання послуг, не усунення недоліків робіт у встановлений строк надало право Відповідачу в порядку статей 849, 538 ЦК України відмовитись від Договору субпідряду;

21.6 щодо вимог у частині стягнення збитків у формі упущеної вигоди (сума коштів, запланованих до отримання за виконану роботу за Договором субпідряду в 2016 році) то Позивачем не доведено як реальності отримання відповідних коштів в якості доходу, так і наявності в діях Відповідача складу цивільного правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. Не погоджуючись із наведеними судовими рішеннями, Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

23. Умовами Договору субпідряду чітко встановлено порядок виявлення недоліків виконаних робіт - шляхом підписання двостороннього акту, в якому наводяться: перелік зауважень та недоліків; з чиєї вини вони виникли; у разі, якщо вони виникли з вини виконавця - строки їх усунення. Проте відповідний акт між сторонами спору підписаний не був, а суди попередніх інстанцій встановили наявність недоліків робіт та неможливість їх використання Відповідачем, пославшись на неналежний доказ - протокол технічної наради від 12.02.2016. При цьому матеріали справи не містять доказів звернення Відповідача до Позивача з вимогою про усунення недоліків, виявлених державною експертизою №16-09-8986/1, яка була проведена вже після розірвання договору 11.03.2016.

24. Висновки судів про те, що звітом другої державної експертизи № 16-09-9580 підтверджуються факти виконання робіт за етапами №2 та №4 третіми особами замість Позивача та прийняття таких робіт Замовником за Основним договором суперечать дійсним обставинам справи, оскільки вказаний звіт виконувався організацією, яка не є замовником таких робіт та містить зауваження до виконаних робіт.

25. Позивач довів понесення ним збитків у формі упущеної вигоди внаслідок неправомірного розірвання Відповідачем Договору субпідряду, а тому висновки судів у цій частині є помилковими.

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

26. Судами вірно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права при вирішенні зустрічного позову, у тому числі виконано обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції, а доводи касаційної скарги спростовуються встановленими обставинами справи.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

27. У справі встановлено, що під час дії Договору субпідряду Відповідачем у встановленому Договором порядку (шляхом підписання відповідних двосторонніх актів) було прийнято роботи за чотирма першими етапами робіт (пункт 2 Постанови), а з 11.03.2016 Договір субпідряду був достроково розірваний на вимогу Відповідача з посиланням на порушення Позивачем строків виконання робіт та виявлення недоліків робіт, які не були усунуті Позивачем.

28. У зустрічному позові Позивач вимагає оплати вже прийнятих Відповідачем робіт, посилаючись на те, що недоліки робіт не були оформлені у встановленому договором порядку, що позбавило Позивача можливості їх усунути в розумний строк.

29. Відповідач, заперечуючи наявність обов'язку з оплати таких робіт, посилається на те, що виявлені недоліки унеможливили використання робіт за призначенням, внаслідок чого Відповідач вже після розірвання договору був змушений замовити виконання аналогічних робіт у третіх осіб і саме ці роботи були прийняті Замовником за Основним договором - Рівненською АЕС.

30. Суди попередніх інстанцій погодились з доводами Відповідача і пославшись на положення статей 849, 538 ЦК України зазначили про те, що виконання Позивачем спірних робіт неналежної якості та не усунення недоліків робіт надають Відповідачу право на відмову від Договору підряду та одночасно позбавляють Позивача права вимагати оплати неякісних робіт.

31. Частиною 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Аналогічний припис міститься в частині 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції (далі - ГПК України).

32. Так, направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 12.09.2017 вказав, що стаття 849 ЦК України, якою керувалися суди попередніх інстанцій в якості правової підстави для відмови в зустрічному позові, містить три самостійні випадки відмови від договору підряду, зумовлені різними правовими підставами, а також передбачає відмінні наслідки кожного з випадків, з яких жодні не вказують на право замовника відмовитися від оплати виконаних та прийнятих робіт у випадку порушення строків їх виконання.

33. Натомість чинне законодавство визначає обов'язок замовника оплатити прийняту роботу, а також права та дії замовника у випадку, якщо після прийняття робіт від підрядника замовник виявив недоліки та відступи, які мають ознаки прихованих (не могли бути виявлені при звичайному способі прийому робіт), в залежності від їх істотності, дій підрядника з їх усунення та ступеню можливості виконаних робіт для їх використання відповідно до умов договору.

34. Так, відповідно до частини 1 статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

34.1. Згідно з частиною 3 статті 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

35. Отже, зазначене вище чинне законодавство встановлює алгоритм дій підрядника у разі наявності прихованих недоліків виконаних підрядних робіт (у тому числі істотних і тих, які не можуть бути усунені), проте не передбачає виникнення у підрядника у зв'язку з цим права повністю відмовитись від оплати вже прийнятих робіт, навіть за умови реалізації ним права односторонньої відмови від договору.

36. Так, судом касаційної інстанції в постанові від 12.09.2017, з огляду на зміст заявлених у справі зустрічних позовних вимог та заперечень Відповідача було визначено, що саме входить до предмету доказування у даному спорі, з наданням обов'язкових вказівок судам при новому розгляді справи, ключові з яких стосувались: (1) встановлення переліку недоліків у виконанні робіт за спірними етапами; (2) відповідність недоліків, зазначених у листі від 09.03.2016 тим, які виявлені у звіті про виконання державної експертизи № 16-09-8986/1, дату виявлення цих недоліків за звітом відповідно до дати його складання та наявність звернення до підрядника про усунення цих недоліків; (3) встановлення, чи є зауваження у звіті № 16-09-8986/1 відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, чи є іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання, як і законодавчо передбачені наслідки щодо відповідних обставин; (4) необхідності перевірки, чи були використані виконані третіми особами роботи Замовником з обумовленою Договором субпідряду метою, коли та на підставі яких документів прийнято виконання відповідних робіт від Відповідача замовником за Основним договором - Рівненською АЕС.

37. За умовами Договору субпідряду виконавець зобов'язаний усунути зауваження чи недоліки за власний рахунок у разі, якщо після підписання з ним акту приймання-передавання наданих послуг замовник чи підрядник виявить недоліки у наданих виконавцем послугах, що виникли з вини виконавця, лише після складання акту, що підписується обома сторонами, в якому наводяться: перелік зауважень та недоліків; з чиєї вини вони виникли; якщо виникли з вини виконавця - строки усунення недоліків (пункт 6.3.11 Договору субпідряду).

38. Отже, сторони спору погодили, що недоліки робіт можуть бути виявлені як Відповідачем, так і Замовником за Основним договором та передбачили конкретний порядок оформлення таких недоліків - шляхом підписання двостороннього акту з відповідними погодженими обов'язковими реквізитами.

39. Проте, при новому розгляді справи суди попередніх інстанцій у порушення вимог статті 316 ГПК України наведені вище обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції проігнорували, не встановивши істотних фактичних обставин, які мають вирішальне значення при розгляді даного спору (пункт 36 Постанови), у тому числі не з'ясували і дотримання Відповідачем встановленого Договором субпідряду порядку оформлення недоліків робіт.

40. Так, погодившись з доводами Відповідача про непридатність виконаних Позивачем робіт для використання та виконання спірних робіт замість Позивача третіми особами, суди попередніх інстанцій фактично презюмували відсутність у Відповідача обов'язку з оплати вже прийнятих ним у встановленому договором порядку робіт, пославшись в обґрунтування своїх висновків тільки лише на протоколи технічних нарад та звіт державної експертизи № 16-09-9580, який виконаний у листопаді 2016 року та був долучений Відповідачем до справи вже під час нового розгляду.

41. Проте аналіз мотивувальних частин судових рішень свідчить, що зміст усіх наведених судами попередніх інстанцій документів: протоколів технічних нарад від
12.02.2016, від 26.02.2016, звіту державної експертизи № 16-09-9580 зводиться до наявності певних недоліків робіт, які потребують усунення, проте жоден з цих документів не містить ні висновків про непридатність виконаних робіт для використання за призначенням, ні інформації про те, ким саме були виконані роботи за етапами № 2-4 Договору субпідряду. При цьому суди взагалі не дослідили та не врахували звіт першої державної експертизи №16-09-8986/1, який має істотне значення для справи та на необхідності дослідження якого разом з іншими доказами вказав суд касаційної інстанції при направленні справи на новий розгляд (пункт 19 Постанови).

42. Більше того, суди взагалі проігнорували та не дослідили зібрані у справі докази, які можуть свідчити про прийняття Замовником за Основним договором виконаних саме Позивачем робіт, зокрема: (1) лист НТК "Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона" № К-53/8 (отриманий Позивачем 21.01.2016), в якому Відповідач підтверджує часткову оплату за Договором субпідряду та зазначає, що акти здачі-приймання послуг за усіма чотирма етапами робіт були підписані Замовником - Рівненською АЕС (а. с. 159, том 1); (2) факсограму Рівненської АЕС від 05.07.2016 №191/2932-ф, якою Замовник, із посиланням на недоліки, виявлені в звіті державної експертизи №16-09-8986/1, просить Відповідача виконати перерахунки за етапами 3 та 5 Основного договору (відповідають етапам 2 та 4 Договору субпідряду) (а. с. 153, том 1).

43. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. Не в повному обсязі встановлені судами обставини не дають можливості дійти однозначного висновку про наявність/відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

45. Водночас, суд касаційної інстанції, згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Враховуючи вказані процесуальні порушення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вважає за необхідне застосувати приписи пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, згідно з якими підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

47. Під час нового розгляду справи судам слід урахувати наведене в пунктах 35,36,38,39,41,42 даної Постанови, з урахуванням обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції в постанові від 12.09.2017 дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо судових витрат

48. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 вересня 2019 року і рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2019 року у справі № 910/8103/16 скасувати.

3. Справу № 910/8103/16 в частині розгляду зустрічного позову направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Суховий В. Г.
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст