Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку

Серед фундаментальних національних інтересів України в законі названо набуття членства в Євросоюзі та НАТО, повідомляє unian.ua.

Верховна Рада ухвалила закон «Про національну безпеку України» (№ 8068). Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 248 народних депутатів. Не голосували у повному складі фракція "Опозиційного блоку" та група "Відродження", з групи Воля народу" проголосував один депутат, з Радикальної партії - троє. Законом визначено принципи державної політики у сферах національної безпеки та оборони. Серед фундаментальних національних інтересів України названо: інтеграцію України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір; набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами. У законі сказано, що загрози національній безпеці України та відповідні пріоритети державної політики у сферах національної безпеки та оборони визначаються у Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України, інших документах з питань національної безпеки та оборони, які схвалюються Радою національної безпеки та оборони і затверджуються указами президента України. В законі йдеться про цивільний контроль, зокрема про стан правопорядку в органах сектору безпеки та оборони, їхню укомплектованість, оснащеність сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, забезпеченість необхідними запасами матеріальних засобів та готовність до виконання завдань за призначенням у мирний час та в особливий період; ефективність використання ресурсів, зокрема бюджетних коштів, органами сектору безпеки та оборони.

Закони: Про основи національної безпеки України

Законом визначено, над якими сферами здійснюють контроль президент України, Рада національної безпеки та оборони, Верховна Рада, Кабінет міністрів. В законі визначено, що громадські об'єднання можуть, зокрема отримувати від державних органів інформацію з питань діяльності складових сектору безпеки та оборони, крім інформації з обмеженим доступом; проводити громадську експертизу проектів законів, рішень, програм, представляти свої висновки і пропозиції для розгляду відповідним державним органам. Сектор безпеки та оборони України складається з чотирьох взаємопов'язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни і громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Законом встарновлено, що обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3% - на фінансування сил оборони. Керівництво у сферах національної безпеки та оборони здійснює президент України, який є верховним головнокомандувачем Збройних сил України та видає накази і директиви з питань оборони; він очолює Раду національної безпеки і оборони, звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Крім того, президент здійснює загальне керівництво розвідувальними органами України; вносить до ВР подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про застосування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою.

Читайте статтю: Закон про Національне бюро фінансової безпеки: 15 ключових положень

Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою за поданням президента з числа цивільних осіб. Перший заступник та заступники міністра оборони призначаються на посади з числа цивільних осіб. У прикінцевих та перехідних положеннях закону визначено, що це положення набирає чинності з 1 січня 2019 року. Головнокомандувач ЗCУ призначається на посаду за поданням міністра оборони та звільняється з посади президентом України. Головнокомандувач Збройних сил України підпорядковується президенту та міністру оборони. Повноваження головнокомандувача ЗСУ затверджуються президентом України. При цьому вказано, що лише з 1 січня 2021 року набирає чинності норма щодо головнокомандувача ЗСУ, Генерального штабу Збройних сил України, видів та окремих родів військ (сил). Генеральний штаб ЗСУ в особливий період виконує функції стратегічного керівництва Збройними силами, іншими складовими сил оборони і є робочим органом Ставки верховного головнокомандувача (у разі її створення). Генштаб ЗСУ очолює начальник Генерального штабу ЗСУ, який призначається на посаду і звільняється з посади президентом України за поданням міністра оборони. Законом визначено склад Збройних сил України - види та окремі роди військ (сил). Міністр внутрішніх справ України призначається на посаду ВР за поданням прем'єр-міністра України. Діяльність Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Державної міграційної служби України спрямовується і координується Кабінетом міністрів через міністра внутрішніх справ України. Визначено, що в мирний час Нацгвардія входить до складу сил безпеки і виконує правоохоронні функції, а також розвиває спроможності, необхідні для виконання завдань у складі сил оборони. Із введенням воєнного стану Національна гвардія приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану, входить до складу сил оборони.

Стратегічне керівництво Нацгвардією здійснює президент України через Генеральний штаб Збройних сил України, про що зазначається в указі президента про введення воєнного стану, який затверджується Верховною Радою. Передбачено, що Служба безпеки України забезпечує державну безпеку: протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; бороьбу з тероризмом; контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури; охорону державної таємниці. Голова СБУ призначається та звільняється з посади Верховною Радою за поданням президента України. Встановлено, що СБУ - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. При цьому народний депутат Ганна Гопко наполягала на внесенні ряду своїх поправок, якими передбачалося позбавити СБУ функції по боротьбі з корупцією та організованою злочинною діяльністю, але вони не були підтримані. Відповідно до закону, Управління державної охорони України підпорядковане президенту та підконтрольне паралменту. Начальник УДО призначається на посаду та звільняється з посади президентом. У прикінцевих та перехідних положеннях закону вказано, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім ряду положень. Як повідомляв УНІАН, 5 квітня Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроект № 8068. 19 червня Комітет ВР з національної безпеки та оборони рекомендував парламенту ухвалити законопроект в цілому.

Усього до законопроекту подали близько 427 правок, 311 з яких комітет відхилив. Водночас у Центрі протидії корупції заявили, що комітет, очолюваний Сергієм Пашинським, не став розглядати правки до законопроекту, які дали б можливість позбавити СБУ непритаманних спецслужбі функцій у сфері економіки та боротьби з корупцією. У ЦПК зауважили, що відповідні правки подала Гопко. У разі ухвалення запропонованих правок СБУ втратила б можливість займатися саме контррозвідкою у сфері економіки та оперативно-розшуковою діяльністю у сфері економіки і боротьби з корупцією. "Незважаючи на вимогу Ганни Гопко поставити на розгляд та голосування правки щодо позбавлення СБУ невластивих спецслужбі функцій, голова комітету Сергій Пашинський цього не зробив. Сам текст законопроекту був розданий членам комітету за півгодини до засідання комітету", - наголосили в ЦПК.

Згадайте новину: Парламент ухвалив закон щодо посилення гарантій безпеки дітей

Фото:-8068/" rel="nofollow" target="_blank">Інформаційно-аналітичний центр