Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.05.2020 року у справі №0504/6620/12

Ухвала

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 2/254/182/2013

провадження № 61-21792ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна, про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева А. В., про визнання договору дарування недійсним.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 26 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бєлявцевою А. В. за реєстровим № 1878.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 задоволено, рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2013 року скасовано, рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 19 березня 2014 року заяву заступника Генерального прокурора України задоволено частково, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 квітня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року скасовано, позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 26 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бєлявцевою А. В. за реєстровим № 1878.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2016 року, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2014 року оскаржуване судове рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2016 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2014 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2014 року, зупинено виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2014 року і витребувано із Будьоннівського районного суду м. Донецька цивільну справу № 2/254/182/2013.

Вимоги зазначеної ухвали суду касаційної інстанції у частині витребування цивільної справи не виконано, що свідчить про втрату судової справи.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року касаційне провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного суду від 21 травня 2020 року до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-21792ск18 у справі № 2/254/182/2013 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева А. В., про визнання договору дарування недійсним для відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2020 року провадження у вищезазначеній справі у редакції наведених вище судових рішень відновлено частково. Відновлено втрачене судове провадження в частині рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року.

Відповідно до частини 3 статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 328 ЦПК України 2004 року, у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадку, якщо справа не переглядалась в апеляційному порядку.

Аналогічні положення закону містяться у ЦПК України, чинного на час касаційного перегляду справи.

У частині 2 статті 17 ЦПК України визначено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційне провадження відкрите, а відсутність відновленого судового рішення апеляційного суду перешкоджає касаційному перегляду справи, то касаційне провадження слід закрити.

При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі вони не позбавлені можливості повторно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року на загальних підставах.

Керуючись статтями 389, 400, 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2014 року закрити.

Роз'яснити заявнику про його право на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Будьоннівського районного суду м.

Донецька від 20 лютого 2013 року на загальних підставах.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець