Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.04.2020 року у справі №210/1165/19

Ухвала

09 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 210/1165/19

провадження № 61-5334ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувшикасаційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (далі - ПАТ "Криворіжгаз"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут"),у якому просять визнати незаконними дії щодо збільшення норми використання природного газу, визнати права споживачів на забезпечення та встановлення споживачам в квартирах індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів, зобов'язати забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз", також, відповідно до статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" зобов'язати відповідача за свій рахунок у термін до 01 січня 2018 року здійснити встановлення в їхніх квартирах індивідуальних газових лічильників як побутовим споживачам.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії ПАТ "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1.

Визнано незаконним встановлений ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (АДРЕСА_5), ОСОБА_5 (АДРЕСА_6).

Зобов'язано ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (АДРЕСА_5), ОСОБА_5 (АДРЕСА_6) режим нарахування природного газу відповідно до чинних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Визнано право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз" за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (АДРЕСА_5), ОСОБА_5 (АДРЕСА_6).

Визнано, що Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" відповідно до статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" зобов'язаний був, за свій рахунок, в термін до 01 січня 2021 року, здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (АДРЕСА_5), ОСОБА_5 (АДРЕСА_6).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2020 року рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2019 року змінено частково.

В частині визнання незаконним встановлений ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (АДРЕСА_5), ОСОБА_5 (АДРЕСА_6) та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (АДРЕСА_5), ОСОБА_5 (АДРЕСА_6) режим нарахування природного газу відповідно до чинних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В частині стягнення з ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" судового збору у розмірі 9
605,00 грн в дохід держави скасовано.

В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

18 березня 2020 року відповідач АТ "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

17 березня 2020 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просять скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши касаційні скарги та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарги подані на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Зазначена справа не відноситься до тих, які відповідно до вимог частини 4 статті 274 ЦПК України в не можуть бути розглянуті порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії розгляду.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2019 року зазначену справу визнано малозначною та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Підстав вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, немає.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBACv. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалено у малозначній справі.

Посилання в касаційній скарзі відповідача АТ "Криворіжгаз" на пункт "б" частини 3 статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки не зазначено які обставини він не може спростувати в іншій справі.

Доводи позивачів, що їх касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес (пункти "а " і "в" частини 3 статті 389 ЦПК України), конкретними обставинами не підтверджені, а тому не можуть свідчити про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель