Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.03.2020 року у справі №676/3278/19

Ухвала

23 березня 2020 року

м. Київ

справа № 676/3278/19

провадження № 61-4349ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С.

О.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницької області на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (далі - ПАТ "СК "Український страховий стандарт"), ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки.

Позов обґрунтував тим, що 25 травня 2016 року близько 16 годин 45 хвилин ОСОБА_2 у м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області на перехресті вулиці Червоноармійській та проспекту Грушевського, керуючись службовим автомобілем "Toyota Prius", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок допущення ним порушень Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), спричинив дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) з автомобілем "Fiat Tipo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування сина позивача ОСОБА_3, внаслідок чого його автомобіль отримав пошкодження.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 14 липня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Внаслідок ДТП син позивача - ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, на лікування позивач витратив 2 486,69 грн.

Ураховуючи наведене, просив суд стягнути з відповідачів солідарно вартість матеріального збитку у розмірі - 41 470 грн, витрати за проведене автотехнічного дослідження у розмірі - 1 895 грн, витрати на лікування у розмірі 2 486,69 грн, три відсотків річних за невиконання зобов'язань у розмірі 4 382,92 грн, інфляційних втрат у розмірі - 15 727,13 грн, а всього - 65 951,74 грн.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 41 470 грн на відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП. У задоволенні решти позовних відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницької області залишено без задоволення, а рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року залишено без змін.

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову яких не перевищує двохсот п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 65 961,74 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн*100=210 200 грн).

Отже, відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справа є малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга заявника немає посилання на зазначені випадки.

Заявник вважає, що справа не є малозначною, оскільки суд першої інстанції не визнавав її малозначною.

Такий висновок є помилковим, оскільки справа є малозначною відповідно до закону (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України).

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.

Вказівка в резолютивній частині постанови Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частинами 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницької області на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний