Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.07.2019 року у справі №466/9108/18

Ухвала

Іменем України

19 липня 2019 року

м. Київ

справа № 466/9108/18

провадження № 61-13183ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 15 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христини Романівни, Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що він звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів. Оскільки станом на момент звернення до суду з позовом квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", яке в будь-який момент може її відчужити, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, відтак вважає, що у даному випадку найбільш ефективним способом забезпечення позову буде накладення арешту на квартиру.

Шевченківський районний суд міста Львова ухвалою від 15 листопада 2018 року заяву задовольнив. В порядку забезпечення позову наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з врахуванням обставин справи, зазначених у позовній заяві, характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що право власності на квартиру зареєстроване за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на підставі іпотечного договору, укладеного 22 червня 2007 року, запропонований позивачем захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.

Львівський апеляційний суд постановою від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишив без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 15 листопада 2018 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

04 липня 2019 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 15 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення постановлені з порушенням норм процесуального права, зокрема заявником не доведено наявності підстав для забезпечення позову, не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. В оскаржуваній ухвалі суду не враховано інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, залишено поза увагою встановлений факт порушення договірних відносин зі сторони саме позичальника, а не банку. Також, суд не мотивував яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання можливого майбутнього рішення суду у даній справі, де заявлені вимоги немайнового характеру, не врахував роз'яснення, викладені в ~law10~. Апеляційний суд вказані недоліки ухвали суду не усунув та також ніяк не мотивував своє судове рішення.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 , частиною 3 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, дійшов правильного висновку, що між сторонами існує спір, обраний позивачем вид забезпечення позову узгоджується із заявленими позовними вимогами, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.

Касаційна скарга не містить аргументів порушення прав заявника оскаржуваною постановою про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до їх скасування судом або протягом строків, встановлених статтею 158 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 15 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христини Романівни, Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко