Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.02.2020 року у справі №760/7199/19

Ухвала

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 760/7199/19

провадження № 61-2663ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

розглянувши касаційну скаргу Первинної організації Профспілки авіабудівників України на Державному підприємстві "Завод 410 цивільної авіації" на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної організації Профспілки авіабудівників України на Державному підприємстві "Завод 410 цивільної авіації" про визнання незаконними та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження від 04 лютого 2019 року № 33 та поновити його на посаді голови Первинної організації Профспілки авіабудівників України на Державному підприємстві "Завод 410 цивільної авіації" (далі - ПОП авіабудівників України на ДП "Завод 410 ЦА").

Солом'янський районний суд м. Києва ухвалою від 29 жовтня 2019 року провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що взаємовідносини профспілок з їх членами, керівниками організаційних ланок, будь-які питання щодо членства у профспілці (вибуття, виключення і складу членів профспілки) належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, а тому правовідносини за цим позовом не мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Київський апеляційний суд постановою від 14 січня 2020 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2019 року скасував, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 523/4139/17.

06 лютого 2020 року ПОП авіабудівників України на ДП "Завод 410 ЦА" подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що предметом спору у цій справі є взаємовідносини ПОП авіабудівників України на ДП "Завод 410 ЦА" та позивачем, який був обраний головою виборного комітету цієї профспілки. Дані правовідносини регулюються Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статутними документами ПАУ. Апеляційним судом не враховано, що виниклі правовідносини належать до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, а тому спір не має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Також, апеляційним судом не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 341/1490/17, від 30 січня 2019 року в справі № 619/3242/16-ц та від 12 вересня 2019 року в справі № 341/575/18. Посилання апеляційного суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 523/4139/17 є помилковим.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25 лютого 2016 року до 04 лютого 2019 року працював на посаді голови в ПОП авіабудівників України на ДП "Завод 410 ЦА".

04 лютого 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади голови розпорядженням № 33 ПОП авіабудівників України на ДП "Завод 410 ЦА" за пунктом 1 статті 41 КЗпП України, за грубе порушення Статуту ПАУ, трудових обов'язків та у зв'язку із втратою довіри. Підстава: протокол засідання профкому від 04 лютого 2019 року № 36/А.

Статтею 221 КЗпП України визначено, що органами, які розглядають трудові спори, є комісії по трудових спорах та районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди. Проте установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали (частина третя зазначеної статті).

Тобто діяльність позивача як члена профспілкової організації, обраного на виборну посаду, та його правовідносини з профспілкою регулюються Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статутом ПОП авіабудівників України на ДП "Завод 410 ЦА".

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" встановлено, що забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань, яке може призвести до обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності.

Проте зазначена норма не може тлумачитись як така, що залишає поза судовим контролем порушені права та інтереси осіб, на захист яких вони звертаються до суду.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Ураховуючи викладене, зазначений спір не є трудовим, проте відповідно до суб'єктного складу його сторін та характеру спірних правовідносин підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 523/4139/17.

Отже, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, врахувавши правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 523/4139/17, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Первинної організації Профспілки авіабудівників України на Державному підприємстві "Завод 410 цивільної авіації" на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної організації Профспілки авіабудівників України на Державному підприємстві "Завод 410 цивільної авіації" про визнання незаконними та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило