Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.08.2019 року у справі №559/322/17

Ухвала

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 559/322/17

провадження № 61-2610ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк",

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року під головуванням судді Ралець Р. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В., Бондаренко Н. В., у справі за заявою Мацея Анатолія Михайловича, поданої в інтересах ОСОБА_1, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 18 034,46 грн - заборгованості за кредитним договором та 1 347,20 грн судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Адвокат Мацея А. М., в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з підстав передбачених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, оскільки існують істотні обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня

2019 року заяву адвоката Мацея А. М., поданої в інтересах ОСОБА_1, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду повернуто заявнику. Роз'яснено заявнику, що він має право подати заяву про перегляд рішення суду до Рівненського апеляційного суду, який своїм рішенням скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами є нечинним на момент звернення, оскільки скасоване постановою апеляційного суду.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, представник ОСОБА_1 - Мацея А. М, оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мацея А. М. залишено без задоволення.

Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року - залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

03 лютого 2020 року ОСОБА_1, засобами поштового зв'язку, направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року, постанову Рівненського апеляційного суду від 14 січня 2020 року та передати справу для продовження розгляду до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

Касаційна скарга мотивована тим, що саме Дубенський міськрайонний суд Рівненської області ухвалив рішення у даній справі, а тому саме до суду першої інстанції заявник звернулася із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 січня 2020 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня

2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною 2 статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424 426 ЦПК України.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Рівненського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасовано рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року та прийнято нове рішення, яким позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 задоволено частково.

Виходячи з вищевказаного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року є нечинним, а тому не може переглядатися за нововиявленими обставинами в розумінні частини 1 статті 423 ЦПК України.

Встановивши, що адвокат Мацея А. М., в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, яке є нечинним, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно повернув вказану заяву заявнику і роз'яснив, що останній має право подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до Рівненського апеляційного суду, який своєю постановою скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове.

Доводи касаційної скарги про те, що саме суд першої інстанції повинен здійснювати розгляд вказаної заяви, не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами або виключними обставинами.

Доводи касаційної скарги про те, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають суті заяви є безпідставними, оскільки, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Отже, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 5 і 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за заявою Мацея Анатолія Михайловича, поданої в інтересах ОСОБА_1,про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від

14 січня 2020 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська

рррл