Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.01.2019 року у справі №766/11570/17

Ухвала

14 січня 2019 року

м. Київ

справа № 766/11570/17

провадження № 61-36ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 24 червня 2015 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до умов якого він передав останній грошові кошти у розмірі 5 200 доларів США з кінцевим терміном повернення - 31 грудня 2016 року, що підтверджується розпискою. ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості було повернуто 1 200 доларів США. На його вимоги щодо повернення іншої частини грошових коштів відповідач не реагує.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у розмірі 104 092,40 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 104 092,40 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,задоволено.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2018 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,на постанову апеляційного суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 140 092,40 грн, яка станом на

1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник