Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №235/2116/18

Ухвала

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа № 235/2116/18

провадження № 61-48894ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня

2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 листопада

2018 року в справі за скаргою ОСОБА_4 про визнання дій по накладенню арешту протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування арешту, заінтересовані особи: Будьонівський районний відділ державної виконавчої служби міста Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на дії Будьонівського ВДВС міста Донецька про визнання дій щодо накладення арешту протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування арешту, заінтересовані особи: Будьонівський

РВ ДВС міста Донецьк ГТУЮ у Донецькій області, ПАТ КБ "ПриватБанк".

В обґрунтування доводів скарги заявник зазначив, що в листопаді 2017 року від його представника ОСОБА_5 йому стало відомо про наявність виконавчих проваджень щодо стягнення з нього на користь держави штрафів, відкритих за постановами органів ДАІ, та виконавчого листа № 2/254/1361/2013 від 18 жовтня 2013 року про стягнення на користь

ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 46 188,56 грн (виконавче провадження № 43079140). Ніяких постанов по даному виконавчому провадженню ОСОБА_4 раніше не отримував.

Оскільки у Будьонівського РВДВС міста Донецька відсутні будь-які документи по виконавчим провадженням № 211062800, № 25392817, № 32870639, № 32880027, № 43079140, в тому числі й постанови про відкриття виконавчих проваджень, а при перевірці наявності виконавчих проваджень на офіційному державному веб-ресурсі вищевказані виконавчі провадження відсутні, то, за думкою заявника, у ВДВС відсутні правові підстави для стягнення за цими виконавчими провадженнями та накладення арештів на його рухоме майно.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від

18 липня 2018 року в задоволені скарги ОСОБА_4 про визнання дій по накладенню арешту протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування арешту, заінтересовані особи: Будьонівський РВДВС міста Донецьк ГТУЮ у Донецькій області,

ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від

18 липня 2018 року залишено без змін.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_4, виходили з того, що в автоматизованій системі виконавчого провадження міститься повна інформація щодо виконавчого провадження № 43079140, відкритого Будьонівським РВ ДВС міста Донецька ГТУЮ у Донецькій області на підставі виконавчого листа, виданого 18 жовтня 2013 року № 2/254/1361/2013 Будьонівським районним судом міста Донецька про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в розмір 46 188,56 грн, яке на теперішній час є завершеним.

Судами попередніх інстанцій враховано, що автоматизована система виконавчого провадження містить в собі відомості про перебування на виконанні у Будьонівському РВДВС виконавчого листа, виданого Будьонівським районним судом міста Донецька про стягнення з

ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 188,56 грн, надходження заяви стягувача про накладення арешту на все майно боржника, тому для забезпечення реального виконання рішення суду, за наявності заяви стягувача про накладення арешту на майно боржника, у державного виконавця були законні підстави для накладення арешту на таке майно.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_4, виходили також з того, що ненадання заявнику Будьонівським РВДВС міста Донецька копій виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, визнання дій по накладенню арешту на майно боржника протиправними та скасування постанови про накладення арешту, так як видача таких документів на теперішній час унеможливлюється у зв'язку із знаходженням матеріально-технічної бази, в тому числі й виконавчих проваджень, на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

18 грудня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправними дії Будьонівського ВДВС міста Донецьк про накладення арешту на майно, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 43079140 та скасувати арешт на все його рухоме майно за цим виконавчим провадженням, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ураховуючи, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому на підставі частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року в справі за скаргою ОСОБА_4 про визнання дій по накладенню арешту протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування арешту, заінтересовані особи: Будьонівський районний відділ державної виконавчої служби міста Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М. Коротун

М. Є. Червинська