Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.07.2020 року у справі №367/540/20

Ухвала

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 367/540/20

провадження № 61-9698ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "РВС Банк", державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "РВС Банк" (далі - АТ "РВС Банк"), державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Н. М. та просив визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50567051 від 03.01.2020 14:56:48 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: ~organization0~ від 03 січня 2020 року 15:34:28, прийняті державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області Кириловою Н. М. ; скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно за акціонерним товариством "РВС Банк" (далі - АТ "РВС Банк") на земельну ділянку кадастровий номер: 3210800000:01:118:0114 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2003150032108) та розташований на ній житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2003201832108), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; скасувати запис про право власності № 34960680 на земельну ділянку кадастровий номер: 3210800000:01:118:0114, площею 0.0957 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2003150032108), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за АТ "РВС Банк"; скасувати запис про право власності № 34961547 на житловий будинок, загальною площею 156,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2003201832108), зареєстрованого за АТ "РВС Банк"; поновити за ОСОБА_1 відомості про право власності на земельну ділянку кадастровий номер: undefined (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2003150032108) та розташований на ній житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2003201832108).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 лютого 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 лютого 2020 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у липні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за кожну вимогу немайнового характеру по 840,00 грн.

Крім того, судом першої інстанції наголошено позивачу на тому, що в цих правовідносинах він не виступає як споживач в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", а тому він не має пільг, передбачених Закону України "Про захист прав споживачів".

На виконання вимог суду, позивачем направлено заяву про усунення недоліків, надано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частини 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, а саме: позивач не сплатив судовий збір за кожну немайнову вимогу.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції частини 2 статті 185 ЦПК України, який не роз'яснив, яку саме суму судового збору необхідно сплатити при поданні позовної заяви, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказано розмір судового збору, який необхідно сплатити за кожну немайнову вимогу.

Зі змісту касаційної скарги, судових рішень, що оскаржуються, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначено.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "РВС Банк", державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко