Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2021 року у справі №127/1011/21

Ухвала

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 127/1011/21

провадження № 61-13064ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2021 рокута постанову Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справіза позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату, Житлової комісії Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Вінницького обласного військового комісаріату, оформлене протоколом від 30 січня 2020 року № 1 в частині зарахування підполковника ОСОБА_1 та членів його сім'ї (він, дружина - ОСОБА_2,1965 року народження, донька - ОСОБА_3,1987 року народження, син - ОСОБА_4,1997 року народження) на облік для поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Вінницькому обласному військовому комісаріаті на загальну чергу з 15 травня 2010 року, на чергу осіб, які мають право на першочергове одержання житлових приміщень з 15 травня 2010 року та позачергова з 31 травня 2011 року; визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Вінницького обласного військового комісаріату, оформлене протоколом від 25 вересня 2020 № 7 про відмову підполковнику ОСОБА_1 у зміні дати перебування на квартирному обліку при Вінницькому обласному військовому комісаріаті; зобов'язати житлову комісію Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Вінницького обласного військового комісаріату) зарахувати позивача разом з його сім'єю на облік для поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Вінницькому обласному військовому комісаріаті на загальну чергу з 11 березня 1993 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 в період з 05 серпня 1982 року по 31 травня 2011 року проходив військову службу у Збройних Силах України. 11 березня 1993 ОСОБА_1 зі складом сім'ї (він, дружина, донька) був первинно зарахований на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті Роздільнянської міської ради Одеської області. 15 травня 2010 рішенням житлової комісії Одеського обласного військового комісаріату, оформленим протоколом № 2, підполковника ОСОБА_1 постановлено на квартирний облік при житловій комісії Одеського ОВК у загальну чергу з 11 березня 1993 року (з урахуванням дати перебування на квартирному обліку при виконкомі Роздільнянської міської ради) та в першочергову (як ветерана ЗСУ) з 05 серпня 2007 року складом сім'ї - чотири чоловіка: він, дружина - ОСОБА_6,1965 року народження, донька - ОСОБА_7,1987 року народження та син - ОСОБА_8,1997 року народження. 31 травня 2011 року позивач був звільнений в запас за станом здоров'я із залишенням при Одеському ОВК на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. 17 серпня 2015 на підставі Указу Президента України від 14 липня 2015 року № 15/2015 "Про часткову мобілізацію" ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних Силу України.

У зв'язку із призовом та проходженням військової служби у Вінницькому гарнізоні, рішенням об'єднаної житлової комісії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Одеського ОВК), оформленого протоколом від 20 липня 2019 року № 4, позивача знято з квартирного обліку при об'єднаній житловій комісії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у зв'язку із підписанням контракту у Вінницькому обласному військовому комісаріаті. 30 січня 2020 року рішенням житлової комісії Вінницького обласного військового комісаріату, оформленого протоколом № 1, підполковника ОСОБА_1 та його сім'ю зараховано на облік для поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Вінницькому обласному військовому комісаріаті на загальну чергу з 15 травня 2010 року, на чергу осіб, які мають право на першочергове одержання житлових приміщень з 15 травня 2010 року, та позачергова з 31 травня 2011 року. Будучи незгодним з датою зарахування на квартирний облік, позивач звернувся з рапортом до військового комісара Вінницького ОВК та житлової комісії Вінницького ОВК, в якому просив зарахувати його на облік для поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Вінницькому обласному військовому комісаріаті, із збереженням первинної дати постановки на квартирний облік - з 11 березня 1993 року. Однак, рішенням житлової комісії Вінницького обласного військового комісаріату, оформленого протоколом № 7 від 25 вересня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у зміні дати перебування на квартирному обліку при Вінницькому ОВК.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 березня 2021 року Житлову комісію Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату виключено з числа відповідачів.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії Вінницького обласного військового комісаріату, оформлене протоколом від 30 січня 2020 року № 1 в частині зарахування підполковника ОСОБА_1 та його сім'ї (дружина - ОСОБА_6,1965 року народження, донька - ОСОБА_9-1987 року народження, син - ОСОБА_8,1997 року народження) на облік для поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Вінницькому обласному військовому комісаріаті на загальну чергу з 15 травня 2010 року, на чергу осіб, які мають право на першочергове одержання приміщень з 15 травня 2010 року, та позачергова з 31 травня 2011 року.

Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії Вінницького обласного військового комісаріату, оформлене протоколом від 25 вересня 2020 року № 7 про відмову підполковнику ОСОБА_1 у зміні дати перебування на квартирному обліку при Вінницькому обласному військовому комісаріаті.

Зобов'язано Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зарахувати підполковника ОСОБА_1 та його сім'ю (дружина - ОСОБА_6,1965 року народження, донька - ОСОБА_9-1987 року народження, син - ОСОБА_8,1997 року народження) на облік для поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Вінницькому обласному військовому комісаріаті на загальну чергу з 11 березня 1993 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

02 серпня 2021 року Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії та зобов'язання вчинити дії.

Отже, зазначена справа є справою незначної складності, не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справою, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Військовий комісар Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату у касаційній скарзі вказує, що зазначена справа має виняткове значення для відповідача та касаційна скарга стосується питанняформування єдиної правової позиції щодо застосування норми права при дотриманні порядку та організації обліку для поліпшення житлових умов, оскільки на обліку для поліпшення житлових умов знаходиться значна кількість військовослужбовців.

Проте військовий комісар Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та справа має виняткове значення для відповідача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права, фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і відповідно не свідчить, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та справа має виняткове значення для відповідача.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2021 рокута постанову Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справіза позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницького обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат