Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.04.2019 року у справі №555/2004/17

Ухвала

08 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 555/2004/17

провадження № 61-5925ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнівський районний суд Рівненської області від 15 травня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 17 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 672, згідно із умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 27 400,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за його користування у розмірі 14,2 % річних. Відповідно до пункту 1.2 договору кредиту кредит надається на 10 років з терміном остаточного погашення, не пізніше 16 серпня 2017 року, на споживчі цілі.

На підставі пункту 1.5 кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 229,00 доларів США та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків відкритих в АТ "Ощадбанк" починаючи із 01 вересня 2007 року на відповідні рахунки позичальника відкриті у Березнівському ТВБВ ВАТ "Ощадбанк".

Останній платіж у рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих банком процентів має бути здійсненний не пізніше 16 серпня 2017 року.

На порушення договірних зобов'язань позичальником не проведено погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у встановлений термін.

Своє зобов'язання, щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користуванням кредиту відповідач не виконує, розрахунок за користування коштами не провів.

Кредит наданий під поруку ОСОБА_2, згідно із договором поруки від 17 серпня

2007 року № 672/1.

Станом на 03 жовтня 2017 року, загальна сума заборгованості за кредитним договором становила 28 947,48 доларів США із яких: заборгованість за кредитом -

10 584,18 доларів США; заборгованість за процентами - 5 725,71 доларів США; сума пені за непогашення кредиту 7 583,75 доларів США; сума пені за несплату процентів - 3 979,92 доларів США; 3 % річних за непогашення кредиту - 705,14
доларів США; 3 % річних за несплату процентів 368,78 доларів США.

Уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Державний ощадний банк України" остаточно просило солідарно стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитом у сумі 17 448,17 доларів США та 321 418,08 грн, яка складається із: загальної заборгованості за кредитом - 10 584,18 доларів США; загальної заборгованості за процентами (прострочені проценти) - 5 725,71 доларів США: загальної суми пені за непогашення кредиту - 210 691,64 грн; загальної суми пені за несплату процентів - 110 726,44 грн; загальної суми 3 % річних за непогашення кредиту 746,91 доларів США; загальної суми 3 % річних за несплату процентів

391,37 доларів США.

Рішенням Березнівський районний суд Рівненської області від 15 травня 2018 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Солідарно стягнуто із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитом у сумі 16 739,98 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 10 584,18 доларів США, заборгованості за процентами - 5 725,71 доларів США, та заборгованості з 3 % річних за непогашення кредиту та несплату відсотків за період із 03 жовтня 2016 року по 02 жовтня

2017 року 403 доларів США. Солідарно стягнуто із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за штрафними санкціями за період із 03 жовтня 2016 року по 02 жовтня 2017 року за кредитним договором у сумі 109
837,76 грн, яка складається із суми пені за непогашення кредиту у розмірі 71
573,40 грн, суми пені за несплату відсотків у розмірі 38 264,36 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 15 травня 2018 року в частині стягнення заборгованості з нарахованої пені, трьох відсотків річних за порушення грошового зобов'язання та стягнення судових витрат скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення. Позов ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Солідарно стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість зі сплати 3 % річних за непогашення кредиту та несплату відсотків за період із 16 серпня 2017 року по 04 жовтня 2017 року у сумі 57,21 доларів США, яка складається із: 40,89 доларів США - заборгованості з трьох відсотків річних за порушення зобов'язання з повернення тіла кредиту та 16,32 доларів США заборгованості трьох відсотків річних за порушення зобов'язання з поверненню відсотків за користування кредитом.

Солідарно стягнуто із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за нарахованими штрафними санкціями (пенею) за період із 03 жовтня 2016 року по 03 серпня 2017 року за кредитним договором у сумі 96
172,03 грн, яка складається із: суми пені за непогашення кредиту у розмірі 61
806,17 грн та суми пені за несплату відсотків у розмірі 34 365,86 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без зміни. Вирішено питання розподілу судових витрат.

22 березня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Березнівський районний суд Рівненської області від 15 травня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та зменшити суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками, а в частині стягнення відсотків після спливу дії кредитного договору відмовити.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір, зокрема, що ця справа належить до однієї з найпоширеніших категорії спорів, які розглядаються у судах України і практика судів у цій категорії справ є усталеною. Ціна позову є меншою, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (960 500,00 грн).

Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер, предмет та ціну позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнівський районний суд Рівненської області від 15 травня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак