Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.03.2021 року у справі №423/1879/2016

УХВАЛА

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 423/1879/16-ц

провадження № 61-5657ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Позов обгрунтований тим, що постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року у справі № 423/121/14-п ОСОБА_1 визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно з висновком експерта від 15 січня 2018 року № 16/17 розмір майнової шкоди становить128 151,30 грн. Максимальний розмір відшкодування, який може бути проведений страховою компанією становить 17 111,50
грн. Позивач вважає, що ОСОБА_1, як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки "ВМW 316", державний номерний знак НОМЕР_1, повинен відшкодувати позивачу різницю відшкодування у розмірі 111 039,80 грн, які він витратив для відновлення первинного стану свого автомобіля марки "ОРЕL АSTRA", державний номерний знак НОМЕР_2, пошкодженого дорожньо-транспортною пригодою, у вчиненні якого визнаний винним ОСОБА_1.

Просив відшкодувати майнову шкоду у розмірі 111 039,80 грн.

Позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку з протиправними діями відповідача і пошкодженням його майна. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінив у 10 000,00 грн, яку також просив відшкодувати.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди у розмірі 128 151,30 грн.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи доведено, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу на момент пошкодження, становить 128 151,30 грн. Згідно з матеріалами страхової справи № 2300034742, наданої Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна"), потерпілому ОСОБА_2 від дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 16 січня 2014 року за участю ОСОБА_1, який є страхувальником ПрАТ "СК "Провідна" - нарахована сума шкоди - 17 111,50 грн. Отже, сума позовних вимог у розмірі 111 039,80 грн є обґрунтованою. Проте позивач не надав ніяких доказів щодо спричинення йому моральної шкоди, тому в частині вимог щодо відшкодування з відповідачем моральної шкоди, позов не доведений, отже, в цій частині позову відмовлено.

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 9 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2
270,00 грн.

Предметом спору у зазначеній справі є відшкодування майнової та моральної шкоди у розмірі 121 039,80 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн*100=227 000,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.

У касаційній скарзі не викладено переконливих аргументів щодо обґрунтування умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року та постанова Луганського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко