Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.04.2020 року у справі №646/1683/19

УХВАЛА

Іменем України

13 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 646/1683/19

провадження № 61-5745ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Червонозаводського районного суду м.

Харкова з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з останнього у рахунок відшкодування майнової шкоди 48 559 грн та 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування майнової шкоди 48 559 грн та 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року повернуто, як подану передчасно. Справу направлено до суду першої інстанції.

24 березня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою тавідмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваної постанови апеляційного суду.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 3 статті 287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 288 ЦПК України позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому частинами 2 та 3 статті 288 ЦПК України.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому частинами 2 та 3 статті 288 ЦПК України.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року в справі 646/1683/19 не є повторним, а отже оскаржити в апеляційному порядку (без подачі заяви про його перегляд) міг лише позивач.

Таким чином, апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_1 не звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м.

Харкова від 03 вересня 2019 року, і така заява не розглядалася судом, що ухвалив заочне рішення.

Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що в ухвалі Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року помилково зазначено, що з апеляційною скаргою на заочне рішення суду першої інстанції звернувся ОСОБА_2.

Разом з цим, апеляційним судом по суті розглянуто апеляційну скаргу саме ОСОБА_1 і на правильність оскаржуваного в касаційному порядку судового рішення вказане вище не вплинуло.

Також, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду із заявою про виправлення описки, в порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку апеляційного суду та не дають підстав вважати, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись частинами 1 , 4 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська