Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.04.2021 року у справі №314/4142/19

УХВАЛА

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 314/4142/19

провадження № 61-5209ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (далі - сільська рада) про визнання протиправними дій, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що їй стало відомо про те, що відповідач з почуття злоби до неї зняв світильник освітлення на АДРЕСА_1. Всі вулиці села освітлені, а біля будинку позивача, особи з інвалідністю 2 групи, освітлення відсутнє.

02 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області заяву з пропозицією виправити порушення її прав та встановити на місце знятий світильник освітлення вулиці, проте врегулювати спір в досудовому порядку не вдалося.

Складання фахівцем позовної заяви коштує 500,00 грн, які позивач визначила, як майнову шкоду. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що є людиною похилого віку і усвідомлення такої негідної поведінки травмує її морально. Через дії відповідача ОСОБА_3 втратила сон і постійно плаче, тому моральну травму оцінює у 50 000,00
грн.

ОСОБА_1 просила суд визнати дії сільської ради із зняття світильника незаконним та зобов'язати встановити світильник на АДРЕСА_1. У відшкодування моральної шкоди стягнути з сільської ради на її користь майнову шкоду - 500,00 грн, моральну шкоду - 50 000,00 грн.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 17 березня 2021 року, відмовлено в позові.

Відмовивши в позові про визнання дій сільської ради незаконними, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не довела факт вчинення відповідачем таких дій. Вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, суд першої інстанції залишив без задоволення з підстав недоведеності наявності такої шкоди, недоведеності протиправності дій відповідача та наявності причинно-наслідкового зв'язку між ними.

Відмовивши у стягненні 500,00 грн, на відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції зазначив, що фактично заявлена вимога є відшкодуванням судових витрат, а отже, підлягає вирішенню в порядку статті 141 ЦПК України, не може бути задоволена у зв'язку з відмовою в позові та недоведеністю таких витрат.

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 березня 2021 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2
207,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у цій справі є визнання дій протиправними та відшкодування моральної та майнової шкоди у розмірі 50 500,00 грн. Справа є незначної складності та ціна позову, в частині майнових вимог не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 207,00
грн*250=567 500,00 грн).

У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2020 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 17 березня 2021 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко