Ухвала

02 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 161/113/20

провадження № 61-14743ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Просторі Лани", третя особа - Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Просторі Лани" (далі - СВК "Просторі Лани") про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: корівник 4-х рядний №3,1987 року забудови, вартістю 93350,00 грн., корівник 4-х рядний №3,1959 року забудови вартістю 10106,00 грн., склад зерновий №3,1968-1970 років забудови, вартістю 7370,00 грн, що є підставою для визнання за нею права власності на це майно за набувальною давністю.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала 05 жовтня 2020 року до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 329/113/20 становить 110 826,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 329/113/20 є малозначною у силу вимог закону.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але враховуючи приписи частини 4 статті 82 ЦПК України вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, що вказує на наявність підстав для касаційного оскарження.

Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, при розгляді якої іншої справи вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Просторі Лани", третя особа - Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

В. І. Крат

М. М. Русинчук