Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.12.2018 року у справі №306/2247/17

Ухвала

07 березня 2019 року

м. Київ

справа № 306/2247/17

провадження № 61-4263ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за поданням начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2, про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

АналізЄдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у листопаді 2017 року начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області) звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 та право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 грудня 2017 року у задоволенні подання начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року рішення Свалявського районного суду від 06 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким подання начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області задоволено. Надано відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області дозвіл на звернення стягнення не майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, що належить боржнику ОСОБА_2, а саме: об'єкт незавершеного будівництва - прибудова літера А 1, об'єкт незавершеного будівництва -житловий будинок літера А 2, огорожа 1-4, мощення 1, що розташовані по вулиці без назви, без номера у АДРЕСА_1.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року.

18 лютого 2019 року ОСОБА_1, який не брав участі у справі, подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

ОСОБА_1 вказує, що його не було залучено до участі у справі, проте оскаржене рішення впливає на його права та інтереси, оскільки апеляційним судом надано дозвіл на продаж спільного майна, яке придбано за період спільного проживання із ОСОБА_2

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

У частині 4 статті 389 ЦПК України передбачено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.

Тлумачення частини 1 та 4 статті 389 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки лише після розгляду апеляційною інстанцією її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, оскільки саме суд першої інстанції визначає суб'єктний склад сторін.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що ОСОБА_1 участі у справі не брав та рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 грудня 2017 року в апеляційному порядку не оскаржував.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 грудня 2017 року було оскаржене управлінням ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, ОСОБА_1 не був учасником справи, з апеляційною скаргою, як особа, яка не брала участі у справі, до апеляційного суду не звертався, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за поданням начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2, про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат