Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.06.2021 року у справі №592/109/21

Ухвала

Іменем України

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 592/109/21

провадження № 61-9056ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Кузнєцова Артема Сергійовича на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради про надання дозволу на виїзд дитини,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 січня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_3 та відкрито провадження у справі. Судовий розгляд призначено у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Ухвалою суду відповідачу встановлений з дня вручення ухвали про відкриття провадження п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзив на позовну заяву та всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів та заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, та надіслати їх копії іншим учасникам справи або зустрічного позову.

02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом з батьком.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику. Закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради про надання дозволу на виїзд дитини та призначено справу до розгляду в судове засідання на 09 год 00 хв 17 травня 2021 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцов А. С. подав на неї апеляційну скаргу.

Постановою Сумського апеляційного суду від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцова А. С. залишено без задоволення. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 року про повернення зустрічної позовної заяви залишено без змін.

28 травня 2021 року представник ОСОБА_1 - Кузнєцов А. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду апеляційному порядку;

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Судами встановлено, що ухвалою суду від 13 січня 2021 року відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання 03 лютого 2021 року на 09 год 30 хв та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову та надіслання їх копій іншим учасникам справи або зустрічний позов.

25 січня 2021 року відповідач отримав копію позовної заяви з доданими до неї документами. Таким чином, відповідач мав подати відзив або зустрічний позов до 10 лютого 2021 року.

24 лютого 2021 року відповідач подав відзив.

02 квітня 2021 року відповідач подав зустрічний позов про визначення місця проживання дитини з батьком.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною 7 статті 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 193 ЦПК Українивстановлено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини 3 статті 194 ЦПК України, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Згідно з частиною 1 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частин 1 , 2 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Враховуючи те, що відповідач пред'явив зустрічний позов 02 квітня 2021 року, тобто із пропуском строку, який встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження - до 10 лютого 2021 року, та відповідачем не наведено поважних причин пропуску такого строку, суд першої інстанції, із висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно застосував положення частини 1 статті 193, частини 3 статті 194 ЦПК України та обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву заявнику.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги про те, що судом при вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду у порушення частин 1 , 2 статті 185, частини 2 статті 194 ЦПК України не надано строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, а відразу повернуто її, є безпідставними, оскільки за змістом частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подана із пропущенням встановленого судом строку, підлягає поверненню заявнику.

Твердження заявника у касаційній скарзі про те, що відповідачем строк пропущено із поважних причин, оскільки йому довелося змінювати представника у справі через виникнення конфлікту інтересів та розірвання договору про надання правової допомоги, є необґрунтованим, оскільки як встановлено судами зазначені обставини виникли після закінчення наданого судом строку для подання зустрічного позову.

При цьому, заявником у касаційній скарзі підтверджено, що ним одразу 10 березня 2021 року повідомлено суд першої інстанції про розірвання договору про правову допомогу із попереднім представником, тоді як строк на подання зустрічного позову закінчився 10 лютого 2021 року.

Доводи касаційної скарги про те, що повернення судом зустрічної позовної заяви є порушенням права заявника на судовий захист, Верховний Суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до норми статей 193, 194 ЦПК України, тому право заявника на судовий захист жодним чином не порушене.

Отже, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Кузнєцова Артема Сергійовича на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради про надання дозволу на виїзд дитинивідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик