Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.03.2021 року у справі №159/3894/20

УХВАЛА

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 159/3894/20

провадження № 61-2384ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Опорного навчального закладу "Люблинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Люблинецької селищної ради Волинської області про визнання незаконним наказу та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків. Зокрема, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

На виконання ухвали суду ОСОБА_2 надіслала уточнену касаційну скаргу, посилається на пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункту 3 частини 2 статті 389 ЦПК України, то вона крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Лише посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження без належного обгрунтування.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявник не виконала вимоги ухвали Верховного Суду від 15 березня 2021 року та процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Опорного навчального закладу "Люблинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Люблинецької селищної ради Волинської області про визнання незаконним наказу та поновлення на роботі повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник