Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.02.2020 року у справі №385/198/19

Ухвала

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 385/198/19

провадження № 61-2106 ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року про відмову ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача.

Рішенням Уляновського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2019 року у задоволені позовуОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 вересня 2019 року рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 27 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А. А., зареєстрованим в реєстрі за № 10499, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто із публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") на користь ОСОБА_1 1
921,00 грн судового збору та витрат за надання правничої допомоги у розмірі 5

206,00 грн.

Представник ОСОБА_1 адвокат Волощук В. В. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені позивачем при розгляді позову у суді першої інстанції у розмірі 768,40 грн та витрати за надання правничої допомоги в суді першої інстанції в розмірі 7 779,50 грн.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року у задоволенні заяви адвоката Волощука В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, відмовлено.

У січні 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити додаткове рішення про задоволення її заяви.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

У відповідності до частини 1 статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнанісудом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення про відмову у відшкодуванні судових витрат на суму 8 547,90 грн, ухвалене у справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на підставі якого було відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості у розмірі 169 690,75 грн.

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною 4 статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому, касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржуване судове рішення підпадає принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року про відмову ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь