Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №750/12993/18

УХВАЛА

25 липня 2019 року

м. Київ

справа № 750/12993/18

провадження № 61-13273ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 4 054,00 грн, з 01 грудня 2018 року, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 921,00 грн щомісячно, починаючи з 01 грудня 2018 року.

Позов обґрунтовано тим, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.25 серпня 2010 висновком ЦЛКК дитині встановлено інвалідність до досягнення нею 18-річного віку. Згідно з висновком ЦЛКК від 17 липня 2017 року дитині встановлено терміном до 17 липня 2019 рокупідгрупу "А", що означає, нездатність дитинидо самообслуговування.

Відповідач добровільної матеріальної допомоги на дитину не надає, проте має таку можливість, оскільки є суб'єктом підприємницької діяльності. Крім того, відповідач має можливість сплачувати аліменти і на неї, як дружину, з якою проживає дитина з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 4 054,00 грн, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 29листопада 2018 року та до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 1 921,00 грн, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 29 листопада 2018 року та до закінчення часу проживання з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та опікування нею. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

16 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2019 року

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та позивача у загальному розмірі 5 975,00 грн. Сукупність цих платежів за шість місяців, складає 35 850,00 грн. Отже, ціна позовуу зазначеній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для нього ураховуючи предмет спору - стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини з якою проживає дитина з інвалідністю, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані відповідачем обставини не свідчать про виняткове значення цієї справи для нього, та неє достатніми для застосування пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, висловленими у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані ОСОБА_1 рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник