Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.09.2018 року у справі №401/935/17

Ухвала

23 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 401/935/17

провадження № 61-42258ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянської спілки "Лан" про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

АналізЄдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до селянської спілки "Лан" (далі - СС "Лан"), у якому, посилаючись на статті 22, 32 Закону України "Про оренду землі", статтю 141 ЗК України, статтю 651 ЦК України просила розірвати договір оренди землі від 28 серпня 2008 року.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 4,20 га, розташованої на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. 28 серпня 2008 року вона уклала з СС "Лан" типовий договір оренди, за умовами якого передала в оренду відповідачу вказану земельну ділянку.

Оскільки відповідач самостійно змінює форму орендної плати, при цьому порушує умови договору в частині внесення орендної плати в натуральній формі, оскільки за 2015 та 2016 роки не виплатив орендну плату, також відповідач жодного разу не укладав щорічні угоди щодо умов сплати орендної плати в натуральній формі, які згідно умов договору оренди повинні оформлюватися щорічно до початку чергового року дії договору оренди.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

08 серпня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішенняСвітловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської областівід 11 липня 2018 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також тим, що у 2016 році позивач не отримувала орендної плати, відповідачем допущено істотне порушення умов договору, що підтверджується відсутністю угод щодо умов сплати орендної плати у натуральній формі, які повинні оформлюватися щорічно до початку чергового року дії договору оренди.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення ухвалені у справі про розірвання договору оренди землі.

Отже, справа № 401/935/17 не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 401/935/17 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської областівід 11 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянської спілки "Лан" про розірвання договору оренди землі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат